Згадуючи єдиного генія

Згадуючи єдиного генія

Маю власну суб’єктивну думку і, користуючись службовим становищем, нав’язую її оточуючим. Сенс думки в наступному — єдиним генієм серед нині живих українців є Ліна Костенко. Усі інші — більша чи менша дрібнота, а часто і мерзота.

Напевне, геніальність Ліни Василівни і підтверджується тим, що зараз вона мовчить. Мовчить у той час, коли всі навколо галасують. Привід для галасу досить нікчемний — вибори. Але він дав можливість більшості вихлюпнути свою не зайняту нічим конструктивним енергію. Енергію Зла. Люди готові ледве не горлянки один одному рвати за двох чоловіків, яких зовсім не знають. Люди завзято розповсюджують у соцмережах якщо не відверту гидоту, то відверту брехню, не розуміючи того очевидного факту, що цим всього-навсього приводять до влади того чи іншого кандидата. І одночасно — обзиваючи, оббріхуючи, ображаючи інших людей. Лише за те, що ті, інші, мають свою точку зору.

Геній мовчить. Колись, у часи так званої Помаранчевої революції, Ліна Василівна мала необережність доторкнутися до політики. Швидше за все, потім сто разів з цього приводу пошкодувала. Що ж, генії — вони теж люди і теж помиляються.

То, можливо, давайте й ми помовчимо. Навіть не тому, що так велить закон у «день тиші». А хоча б з інстинкту самозбереження, щоб остаточно не втратити глузд. Щоб потім не було соромно дивитися в очі іншим людям.

Можливо, давайте краще згадаємо слова єдиного генія:

  • «І все на світі треба пережити, бо кожен фініш — це, по суті, старт. І наперед не треба ворожити, і за минулим плакати не варт….
  • Людям не те що вуха позакладало — людям позакладало душі.
  • Мова солов’їна, а тьохкають чортзнащо.
  • Кожному поколінню сняться свої кошмари.
  • Нашого цвіту по всіх борделях світу.
  • Ми — ушкоджене покоління. Ще від предків щось узяли, а нащадкам уже не маємо що передати.
  • Мені обридли конфесії з політичним підтекстом. Московський патріархат, київський патріархат. Один всія України і другий всія України. У очах двоїться — хто ж із них усіїший?
  • Так, держава — це я, а не те, що вони з нею зробили. І якби кожен усвідомив, що держава — це він, то досі в нас уже була б достойна держава.
  • Скільки нас, людства, уже є на планеті? Мільярдів шість? І серед них — українці, дивна-предивна нація, яка живе тут з правіку, а свою незалежну державу будує оце аж тепер.
  • А ви думали, що Україна так просто. Україна — це супер. Україна — це ексклюзив. По ній пройшли всі катки історії. На ній відпрацьовані всі види випробувань. Вона загартована найвищим гартом. В умовах сучасного світу їй немає ціни.»

Краса — і тільки. Трішечки краси, душі — нічого більше і не потрібно.

Якось так. А тепер згадайте про вибори, про політику і політиків. Де ви там красу бачили?


Автор: Ігор ФІЛОНЕНКО, «ЕХО»


19 квітня, 09:02 | Полтавщина | Редакційна
Loading...



1. 1juriy / 19 квітня, 09:37
Хочеться чуда і трішки вина.(Л.Костенко)
2. Borch / 19 квітня, 14:06
Не конструктивно, без сенсу. Стаття для літературного кружка, ні як не для газети. Стосовно виборів, взагалі не зрозуміло що автор хоче донести. Ми не в фантастичному світі живемо де "Україна — це супер. Україна — це ексклюзив." . В нинішніх реаліях, це позиція лузера, не спроможного прийняти реальність, і діяти. Відторгнення реальності і заміна її на більш зручну, хоча і не реальну, це психічний розлад. Нема нікого ексклюзивного, чи без цінного. Є світ конкуренції, де розслабишся і тебе перемелють на корм рибкам. Ми нічим не відрізняємось від оточуючих народів, тільки тим що, більші невдахи. Вірячи в те що ми супер класс пупер, це не змінити.
3. Maksym / 19 квітня, 14:15
Умирають майстри, залишаючи спогад, як рану.
В барельєфах печалі уже їм спинилася мить.
А підмайстри іще не зробились майстрами.
А робота не жде. її треба робить.

І приходять якісь безпардонні пронози.
Потираючи руки, беруться за все.
Поки геній стоїть, витираючи сльози,
метушлива бездарність отари свої пасе.

Дуже дивний пейзаж: косяками ідуть таланти.
Сьоме небо своє пригинає собі суєта.
При майстрах якось легше. Вони - як Атланти.
Держать небо на плечах. Тому і є висота.
4. 1juriy / 19 квітня, 14:35
2.Borch
« Стосовно виборів, взагалі не зрозуміло що автор хоче донести»

Мабуть те що інколи краще подумати ніж метушитися бездумно.
5. ИВЕН / 19 квітня, 16:07
ну і щож в результаті-знову один на одного.....(цього всі ... добиваються)
6. orakul / 20 квітня, 08:23
У кожного стіхоплета і навіть поета можна завжди насмикати потрібних строчок під будь яку тему, тому судити про людину треба прочитавши всі її твори. На мій погляд Ліна Костенко мовчала тому, що не є пришелепуватою. Вона зрозуміла головне - вона нічого не розуміє. І це видно із її творчості. Вона майже в кожному вірші переймалася якимись філософськими питаннями, але не хотіла чи не могла розібратися. Вона в своїх пошуках приблизилась до головного. "Люди, як правило, бачать світ у діапазоні своїх проблем. Ну, ще в радіусі родини, країни, свого фаху, своїх інтересів. А якщо подивитися на світ у комплексі різних подій і явищ, виникає зовсім інша картина. Бачиш критичну масу катастроф." Вона побачила причину бід, побачила, що ця причина у вузькості світогляду - основі будь якого так званого патріотизму. Але піднявшись вище каструлі і майдану вона побачила лище "критичну масу катастроф". Тобто, вона на здатна у "критичній масі катастроф" і «хаосі» побачити причину рушійну силу і організатора тих катастроф.
7. orakul / 20 квітня, 08:31
Ліна Костенко дала по писку усім вишиватним патріотам піддав сумніву їхню «боротьбу» за счастя народу і процвітання держави, яку вони мовби будують насправді знищуючи все - державу, історію, матеріальні і духовні завоювання і здобутки народу і сам народ. Вона написала "Часом мені здається, що існує якийсь мозковий центр, що працює на самоліквідацію цієї держави, навіть не так руками її ворогів, як зусиллями власних тут ід.іотів".
Але далі «здається» вона не пішла чи не змогла піти. Вірші Бориса Олійника набагато зріліші може тому що він більше крутився біля начальства.
Додати коментар

Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
Вам необхідно зареєструватися, або увійти під своїм логіном



Зачекайте, йде завантаження...

Логін:
Пароль:
запам'ятати


Реєстрація | Нагадати пароль

Шановні водії!

У зв’язку зі значним погіршенням погодних умов та сильної хуртовини частина траси Р-52 у Царичанському районі являєтсья непридатною до використання!

Служба порятунку звертає Вашу увагу на те, що вирушаючи у таку погоду в дорогу Ви йдете на це на свій страх і ризик - у випадку неможливості вибратися із снігових заметів на дорогах чекати допомогу можливо прийдеться досить довго.

Тому рекомендується відмовитися від подорожей автомобілем до стабілізації ситуації