Верховна Рада України 25 квітня ухвалила закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Закон підтримали 278 депутатів. Перед тим на пленарному засіданні парламент закінчив розгляд поправок до цього законопроекту.
На підтримку законопроекту висловилися лідери фракцій БПП, «Радикальна партія Ляшка», «Самопоміч», «Батьківщина», «Народний фронт» і групи «Воля народу».
Проти були «Опозиційний блок» і група «Відродження».
Представники «Опозиційного блоку» звинуватили керівництво парламенту в порушенні регламенту і оголосили, що звертаються через це до суду.
Тепер документ має підписати президент України Петро Порошенко. Після поразки на виборах 21 квітня він заявив, що сподівається підписати цей закон ще до завершення своєї каденції.
Парламент розпочав розгляд документа 28 лютого. За цей час депутати схвалили або відхилили 2 тисячі 65 поправок із 2 тисяч 82.
Під Верховної Ради триває мітинг, учасники якого вимагали ухвалення мовного законопроекту.
Законопроект «Про забезпечення функціонування української мови як державної» у першому читанні Верховна Рада ухвалила у жовтні 2018 року.
28 лютого Верховна Рада дала старт розгляду у другому читанні мовного закону. Загалом до законопроекту до другого читання було подано майже 2100 поправок.
28 лютого 2018 року Конституційний суд України визнав закон «Про засади державної мовної політики» (так званий закон «Колесніченка-Ківалова») неконституційним через порушення Верховною Радою процедури його розгляду та ухвалення. Це рішення оголосили обов’язковим, остаточним і таким, що не може бути оскаржене. Відтоді і донині в Україні не було чинного закону про державну мову.
Ухвалений закон гарантує позиції української мови у державному управлінні, сфері послуг, освіті й медіа. Передбачена відповідальність посадовців за незнання мови, але вона діятиме лише через три роки від дати ухвалення закону.
При цьому закон не обмежує приватного спілкування всіма мовами та вільного вживання мов національних меншин, заявляють його співавтори в уряді та парламенті.
