У п’ятницю, 26 квітня, у Кобеляках був зафіксований перший у 2019‑му році випадок масової загибелі бджіл. Найімовірніше, корисні комахи загинули внаслідок застосування аграріями хімічних засобів захисту рослин.
У цей день одразу кілька кобеляцьких пасічників, вулики яких стоять на околицях райцентру, забили на сполох і почали звертатися до представників влади та контролюючих органів. Була створена спеціальна комісія, яка має на меті вияснити причини масової загибелі бджіл. Звернулися пасічники і до поліції. Зателефонували і до редакції «ЕХО». Ми побували на пасіках, де загинули бджоли, і опрацювали достатньо велику кількість інформації з цієї теми. Забігаючи наперед, потрібно зазначити, що висновки щодо перспективи притягнення винних до відповідальності та наведення ладу в справі застосування пестицидів можна робити лише невтішні. Та про все по порядку.
У Кобеляки оперативно прибули чиновники та фахівці з Полтави та Нових Санжар, на чолі із заступником департаменту агропромислового розвитку облдержадміністрації Олегом Палієм. Спочатку відбулося засідання своєрідної робочою групи, яке провели в кабінеті заступника голови Кобеляцької РДА Володимира Катишкова.
Дивіться відео по темі
На зібрання прибули і кілька кобеляцьких пасічників. Їх очолював Ігор Пелюхня, керівник районної спілки бджолярів. Були присутні і спеціалісти з агрофірми «Аршиця», яка входить до складу найпотужнішого в Україні агрохолдингу «Кернел», що належить мільярдеру Андрію Веревському. Чому запросили саме цих аграріїв? Справа в тому, що пасічники вважають, що загибель бджіл напряму пов’язана саме з діяльністю цього підприємства. Пасіки, на яких загинули корисні комахи, сусідять із полями, які орендує «Аршиця». Бджолярі помітили, що мор розпочався після того, як аграрії обробили посівні площі пестицидами. Отрутохімікати вітром зносило на лісопосадки, у яких на той момент квітнули фруктові дерева і, відповідно, там активно працювали бджоли.
Як і очікувалося, агрономи «Аршиці» своєї провини в загибелі бджіл не визнали. Вони відмовилися назвати пестициди, які вносили на поля, заявивши, що нададуть інформацію лише після офіційного звернення державних контролюючих органів.
Після цього члени комісії поїхали на пасіку відомого в Кобеляцькому районі бджоляра Володимира Палька. У нього загинули практично всі робочі бджоли. Мор відбувся і серед молодих комах. Іван Палько розповів, що перші ознаки отруєння бджіл помітив ще у вівторок ввечері. Чоловік повідомив:
— Робоча бджола вже загинула вся. Але це ще півбіди. Молодняк теж постійно гине. Кожного дня бджоли витягують із вулика сотні трупиків або тих, хто ще не помер. Так вони вже організовані очищати вулики від усього, що несе загрозу».
Ігор Пелюхня, у свою чергу, повідомив, що пасіка Володимира Палька є репродуктивною. Вона мала показати рузультати селекції із покращення і збереження бджіл породи українська степова. Ігор пояснює:
— Ми створили селекційну пасіку на одному з островів, що на Дніпрі. Потім вже робочі бджоли мали на практиці показати результат нашої роботи. Ці бджоли жили в Палька. Вони загинули. Самі розумієте, що селекційна робота зведена нанівець.
Фахівці Держпродспоживслужби, які теж прибули на пасіку, зібрали тисячі трупиків для того, щоб провести аналіз з метою визначення причини загибелі комах. Адже без цього пред’явити претензії аграріям неможливо. Також вони виїхали на поля, які обробляє агрофірма «Аршиця», для того, щоб відібрати проби ґрунту. Приїхали на паску і поліцейські, які почали протоколювати подію.
Представник облдержадміністрації Олег Палій підтвердив, що випадки отруєння бджіл через порушення правил застосування пестицидів є постійними. Але згадав, що зафіксовані випадки, коли пасічники вигравали суди в аграріїв і ті відшкодовували завдані збитки.
Хоча Наталія Сенчук, голова Спілки пасічників Полтавскої області, була налаштована менш оптимістично. Вона уточнила, що останній випадок доведення провини аграріїв у суді був зафіксований років 10–15 тому. А виграти суд у агрохолдингів в умовах сучасної України просто неможливо. Потужні агрофірми мають у своєму штаті цілі юридичні групи, які їх обслуговують і захищають у судах. А українське законодавство передбачає мінімальну відповідальність за отруєння бджіл. Законопроект, яким було передбачено введення кримінальної відповідальності аж до 10 років позбавлення волі, так і не був розглянутий Верховною Радою України.
Наталія Дмитрівна розповіла:
— Випадки, коли аграрії, з вини яких загинули бджоли, понесли відповідальність, дійсно є. Але йдеться виключно про добровільне визнання провини. У одній із західних областей України агровиробник визнав, що саме через нього отруїлися бджоли, і надав пасічникам по мішку цукру за кожну загиблу сім’ю. Тому про якесь покарання для винуватців бджолиної трагедії в Кобеляках я б не говорила. Я звертаюся до свідомості агровиробників. Вони мають думати не лише про себе і свої прибутки. У світі все поєднано. І загибель бджіл неминуче негативно вплине і на їх бізнес. Тому закликаю аграріїв до дотримання елементарних вимог законодавства і здорового глузду. Хоча б повідомляйте представників влади на місцях і пасічників про те, де і коли проводитимете хімічні обробки полів. Це ж не важко і часу багато не забирає.
Сумні висновки і рекомендації аграріям та пасічникам
Отже, що ми маємо в сухому залишку.
Перше. Бджоли загинули. Загинули, швидше за все, через застосування пестицидів. Днями в Кобеляцькому та сусідніх районах сільгоспвиробники почнуть масово обробляти пестицидами поля, засіяні ріпаком. Це може викликати чергову хвилю загибелі корисних комах.
Друге. Представники влади вчергове підтвердили свою безпорадність. Закону, який би дієво захищав бджолярів, в Україні, немає. Механізму, який би був здатен швидко визначити причину загибелі бджіл, теж.
Судіть самі. Як розповіли під час відбору загиблих бджіл самі фахівці Держпродспоживслужби, для проведення якісного аналізу потрібно здати матеріал на дослідження протягом 24 годин. В Україні працюють лише дві відповідні сертифіковані лабораторії. Як туди «втовпитися» протягом доби — питання риторичне. Але не це головне.
Вартість лише одного аналізу, за який платитимуть пасічники, становить 2 тисячі гривень. Про це розповів начальник районного підрозділу Держпродспоживслужби Сергій Куземко. Між тим, ніхто не знає, який саме препарат із сотень пестицидів, що використовуються в Україні, застосовували на полях «Аршиці». Отже, за теорією, бджолярам доведеться сплатити сотні тисяч гривень лише за проведення всіх аналізів. А потім ще витрачати гроші для того, щоб довести провину саме агрономів «Аршиці» в суді.
Редакція обов’язково повідомить читачам про те, чим закінчилася ця сумна історія. А нижче ми вчергове нагадуємо, що необхідно зробити, аби уникнути загибелі бджіл.
Пам’ятка агроному
Фізичні та юридичні особи, які застосовують ХЗЗР під час цвітіння медоносних рослин, згідно статті 37 Закону України «Про бджільництво», зобов’язані не пізніше, ніж за три доби до початку обробки, попередити про це пасічників, пасіки яких знаходяться на відстані 10 км від площ, які планують обробляти, письмовим повідомленням чи через місцеву пресу. При цьому, необхідно вказати точну дату обробки, територію і культури, що будуть оброблятися, назву препарату, форми і методи його застосування, ступінь і строки дії токсичності препарату і вказівку щодо строку ізолювання бджіл. Власники пасік повинні обов’язково зареєструватись у сільській раді, на території якої вони знаходяться, своєчасно інформувати сільські ради, сусідні господарства про місця перебування своїх пасік на стаціонарі і при перевозках.
Обробку нектароносів проводять у період відсутності льоту бджіл у ранкові та вечірні години. Допускається проведення їх в денний час — у похмуру прохолодну погоду, коли бджоли не вилітають із вулика. Для попередження зносу пестицидів, хімічну обробку рослин проводять при швидкості вітру 3 м/с (для дрібнокрапельного) і 4 м/с (для крупнокрапельного обприскування), при застосуванні аерозолю швидкість вітру не повинна перевищувати 2 м/с. Висота польоту літака повинна бути мінімальною. На кордонах ділянок, оброблених пестицидами, повинні бути виставлені знаки безпеки на відстані в межах видимості від одного знаку до другого, які повинні контрастно виділятися на навколишньому фоні. Знаки прибирають тільки після закінчення встановлених строків очікування. Найбільш небезпечною групою, що викликають порушення травлення у бджіл, а інколи і загибель всіх сімей на пасіці, є інсектициди (приблизно в 95 % випадків). Гербіциди ж — у 4 % випадків. 1 % приходиться на інші групи пестицидів.
Краще застосовувати піретроїди
Піретроїди мають репелентні властивості: відлякують комах, завдяки чому бджоли уникають оброблених ділянок. При контакті з піретроїдом бджоли починають енергійно чистити свої хоботки і вусики. Стресовий стан змушує їх повернутися до вулика і оберігає від набору смертельної дози. Між іншим, у Європейському Союзі весною заборонили використовувати на відкритому просторі шкідливі для бджіл інсектициди (хімічні препарати для захисту рослин від шкідливих комах). Під заборону потрапили три основні діючі речовини — імідаклоприд (Конфідор), клотіанідін (Престо, Дантоп) і тіаметоксам (Актара, Енжіо). Така заборона — результат досліджень вчених та екологічних організацій, які вивчали вплив цих хімічних речовин на бджіл та довкілля в цілому.
Прийнято вважати, що найбільш безпечними для бджіл і відповідно рекомендованими у період перед цвітінням є препарати Маврік (використовують навіть для захисту бджіл від кліщів), Каліпсо, Моспілан, Біскайя, Кораген.
