21 червня суддя Кобеляцького районного суду Тетяна Мороз винесла вирок обвинуваченому, який систематично принижував та бив свою співмешканку і дитину.
Згідно з матеріалами справи, 11 лютого житель Кобеляцького району, знаходячись за місцем свого проживання, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, учинив відносно своєї співмешканки дії психологічного насильства, що проявилися в словесних образах, шарпанні її за верхній одяг. Через тиждень ситуація повторилась.
20 лютого п’яний чоловік ображав потерпілу нецензурними словами та наніс їй декілька ударів кулаками й ногами по голові і тілу. Жінка отримала забійні рани надбрівної області, крововилив на слизовій оболонці верхньої губи, синці на повіках і на правій щоці, на підборідді, на спині. Після цього обвинувачений поклав потерпілу головою на поверхню плити пічного опалення. Жінка опекла лоб, ніс і передпліччя. Також насильник схопив за волосся малолітню доньку та вдарив її головою об шафу, спричинивши останній тілесні ушкодження у вигляді синця на лівій скроні. 7 березня він ображав співмешканку і погрожував їй фізичною розправою.
20 квітня, перебуваючи поблизу центрального ринку в селі Світлогірське, чоловік посварився зі своєю уже колишньою співмешканкою і наніс їй кілька ударів кулаками в обличчя.
Протиправні дії чоловіка віднесені до кримінальних правопорушень, передбачених статтями 126–1 Кримінального кодексу України «Домашнє насильство», частиною 1 статті 125 ККУ «Умисне легке тілесне ушкодження», частиною 2 статті 125 ККУ «Умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров’я або незначну втрату працездатності».
Обвинувачений визнав себе винним і щиро розкаявся. Потерпіла попрохала суд не карати суворо свого кривдника.
Суддя кваліфікувала дії особи як домашнє насильство, тобто — умисне систематичне фізичне, психологічне насильство над жінкою, із якою кривдник перебуває в близьких відносинах, що призвело до фізичних, психологічних страждань та погіршення якості життя потерпілої.
Тетяна Мороз не застосувала до обвинуваченого покарання у виді штрафу, оскільки у нього відсутні постійні доходи. Тому суддя призначила кривднику громадські роботи.
Отож, суд ухвалив визнати чоловіка винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень та призначити покарання: за частиною 1 статті 125 ККУ у виді громадських робіт на строк 100 годин, за частиною 2 цієї статті — 150 годин, за статтею 126–1 ККУ — 200 годин.
На підставі статті 70 ККУ, за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим обвинуваченому визначили остаточне покарання у виді громадських робіт на строк 200 годин.
