Днями інтернет-видання «Полтавщина» надрукувало статтю під назвою «Григорій Сидоренко: У Кобеляцькому районі створили ініціативну групу, щоб захиститись від активіста-корупціонера». Її автор, а під публікацією стоїть прізвище Сидоренко, фактично обвинуватив депутата Бутенківської громади Павла Гунжеля в корупції.
Редакцію «ЕХО» теж зацікавила ця публікація. Та передусім, не через її зміст. Стаття, підписана групою людей, не містить жодного факту. Там лише висловлене припущення, що Павло Гунжель виступає проти незаконного видобування корисних копалин виключно із корисливих інтересів. Нібито, йому платять фірми, які незаконно видобувають глину на території Кобеляцького району. А гроші, отримані незаконним шляхом, «відмиваються» через фермерське господарство «Сакура-С», власником якого є Гунжель.
При цьому в статті не названі ні фірми, які нібито платять Гунжелю, ні суми перерахованих коштів, ні інші деталі можливих протиправних діянь громадського активіста. У принципі, такий текст можна написати про кожного, хто коли-небудь проти кого-небудь виступав і має у власності підприємство чи фермерське господарство.
Автори публікації оприлюднюють і копію заяви на ім’я прокурора Полтавської області Чібісова. У ній вони повідомляють про можливі шахрайські дії з боку Гунжеля.
Редакцію «ЕХО» насторожив той факт, що стаття була надрукована із позначкою «Р». Тобто, її автори чи автор просто купили на «Полтавщині» рекламну площу. Окрім того, здивував і перелік прізвищ людей, які нібито підписали заяву до прокурора. Поппель, Черенега, Марків — прізвища не надто розповсюджені у населених пунктах Кобеляцького району. Головний автор Григорій Сидоренко зазначає своєю адресою для зв’язку місто Кобеляки. Тобто, він теж живе не в Бутенках.
Для початку був зроблений телефонний дзвінок самому фігуранту статті Павлу Гунжелю.
Він розповів:
— Якраз оце зараз стою під стінами обласної прокуратури. Проводимо мирний мітинг із вимогою нарешті відкрити кримінальні справи проти тих, хто незаконно видобуває глину в Кобеляцькому районі. Поки що до нас ніхто не виходить. Хоча пан Чібісов недавно публічно заявляв, що його цікавлять подібні факти. Щодо статті… То це типова «заказуха». Мене вирішили скомпрометувати ті, проти кого я борюсь. Отже, знаходжуся на вірному шляху. І переможу.
Далі зайнялися пошуками Григорія Сидоренка, який нібито є головою ініціативної групи, створеної для боротьби із корупціонером Гунжелем.
Виявилося, що за адресою, вказаною у заяві до прокурора, Григорій Сидоренко не проживає. Молодий чоловік, який відчинив двері в помешкання, сказав:
— Він тут лише прописаний. А живе, наскільки мені відомо, у Києві. Зв’язку в мене з цим чоловіком немає.
Отже, виходить, що мешканець Києва Сидоренко дуже переймається супротивом корупційним діям жителя Бутенок Павла Гунжеля.
Звісно, життя, воно багатогранне, а ситуації в ньому інколи виникають дуже парадоксальні.
Та в цьому випадку все надто схоже на досить примітивну спробу скомпрометувати Гунжеля. Ініціатори інформаційної війни спромоглися виключно на внесення 850 гривень в якості плати за публікацію на «Полтавщині» (про таку таксу нам розповів Гунжель) і на створення не надто професійного тексту. Навряд чи таким способом їм удасться чого-небудь конкретного досягти. Так, повітря трішки поворушити.
