Не зважаючи на необхідні зміни до Програми, пенітенціарна установа так і не отримала коштів від міської ради/ Якщо навіть ці кошти будуть, у 2019 році ремонт вже не проведуть
Неодноразові засідання депутатської комісії та навіть рішення сесії Полтавської міськради про виділення коштів на ремонт даху Полтавського СІЗО, схоже, так і не втілились в реалізацію самого проекту. ІВ «Полтавщина» розповідає, що протягом року керівник ДУ «Полтавська установа виконання покарань (№ 23)» Олексій Домашов просив у депутатів виділити 800 тис. грн на капітальний ремонт аварійної покрівлі режимного корпусу № 3. Проектно-кошторисна документація вже була виготовлена.
У червні Олексій Домашов доповідав депутатам, що будівля з’явилася ще у XIX сторіччі, а останній ремонт відбувся на початку 90-х років минулого століття. Аварійний стан покрівлі може завершитись руйнуванням усієї будівлі. Подальша руйнація призведе до того, що тюрма не матиме стін. Він тоді нагадав, що в установі перебувають 620 засуджених та ув’язнених (останні — це ті, які ще очікують на вирок чи зміну запобіжного заходу). Депутати не були проти.
На позаминулій сесії міськради депутати внесли відповідні зміни до міської цільової Програми боротьби зі злочинністю та профілактики правопорушень на 2016-2020 роки — було заплановано перерахувати 800 тис. грн.
Витяг з Програми боротьби зі злочинністю та профілактики правопорушень на 2016-2020 роки в редакції від 12 липня 2019 року
Однак кошти залишились лише на папері програми.
Голова профільної депутатської міськради Сергій Луценко не розуміє причин, чому обіцянки не були виконані:
— Керівник СІЗО вже підходив до мене, запитував. А я не знаю, що відповісти. В цій ситуації найбільше пригнічує те, що навіть, якщо ми зараз виділимо кошти, то ремонт покрівлі восени чи взимку ніхто проводити не буде. А проект передбачає зробити скатну покрівлю, щоб вода не стояла, а стікала по стокам. Тому в цій установі й далі будуть потерпати від плісняви, вологи та задухи. А я влітку сам бачив, як там сидять із вологими рушниками на головах, бо інакше від спеки не врятуватися.