Приводом для написання цієї редакційної статті стали дві події, що днями відбулися на теренах Кобеляцького району.
Подія перша, неприємна. Перестали їздити шкільні автобуси. Борг відділу освіти за використане пальне сягає десятків тисяч гривень. І постачальники припинили давати бензин і солярку в борг. У відділу освіти, у свою чергу, немає грошей через те, що їх не виділяють із районного бюджету. Проблему в терміновому порядку почали вирішувати, залучаючи приватних спонсорів та прохаючи сільради про виділення додаткової субвенції в бюджет району.
У ці ж дні в Кобеляцькій райраді було свято. День працівника місцевого самоврядування відзначали. Грамоти вручали. Один одному. Напевне, за досягнення і успіхи. Головний поліцейський району Сергій Джулай календарем із фоточками підлеглих хвастався. Ось що, мовляв, у нас є. Депутати посміхалися і в долоні плескали.
Не знаю, як у кого, але в автора цієї статті вже не вперше виникають сумніви чи то в психічній адекватності, чи в професійній придатності представників кобеляцької влади. Нібито всі нормальні здорові люди. Нібито всі живуть на одній з іншими землі, у одній державі. Але досить часто виникає враження, що на Україну висадилися інопланетяни. Причому, чомусь прибульці облюбували виключно коридори влади. Але успішно адаптувавшись до земних умов і швиденько зайнявши посади з хорошою зарплатою, гості з космосу уявлення не мають про проблеми і негаразди корінних землян.
Ну от як інакше пояснити всі оті святкування і відзначення? У них дітей до шкіл не возять, а вони щось святкують, за щось грамотки один одному дають. У них після першого нещасного снігу більшість доріг так і не почистили, аж доки плюсова температура свою справу зробила, а вони сабантуять.
У них ні на медицину, ні на освіту грошей немає, а вони туристичні фестивалі проводять, на юшку сотні тисяч витрачають. Кліточок для курей екопарку накупили. Міськрада байдарок та інших човників, фотоапаратів на сотні тисяч купила. Не інакше, як будуть кіно знімати: як Копелець Кішінського на човнику катає і зайців під час повені рятує, а Джулай про це календарик склепає.
А те, що в них доріг немає, а населення від хвороб помирає, то пусте. Вони на човниках плаватимуть, а населення… А навіщо воно їм? Немає людей — немає проблем. Зарплату платити нікому не потрібно, послуги надавати — теж. Знову ж, рівень злочинності знизиться. Нікому буде злочини вчиняти.
І при цьому всі ці прибульці із владних кабінетів районного та міського рівнів дружно клянуть прибульців із кабінетів державних чи обласних. Мовляв, он ті творять, про державу не думають, економіку не піднімають, мільйони і мільярди якщо не крадуть, то тупо просирають. Згадаймо хоча б епопею із будівництвом нікому не потрібного аеропорту в Полтаві.
А на себе в дзеркало глянуть? А скільки нових робочих місць при всіх нинішніх керівниках створили? У Кобеляках, у районі? А наскільки від цього бюджет зріс? Та не створили нічого. А бюджет росте виключно від зростання виплат самим бюджетникам і подальшого збільшення податкових відрахувань. А скільки просрали на клітках для курей, мангалах, по дорогезних поїздках на юшку.
А вони святкують. Інколи здається, що живеш у якомусь театрі абсурду. Прихильники теорії змови скажуть, що й режисера знають. Можливо, вони й мають рацію. Але мені здається, що дурням і режисер не потрібен. Вони й самі все угроблять. Ну й трішки украдуть, як же без цього.
P. S. Знаю, що за цю статтю прибульці з коридорів влади вчергове образяться. Але хочу нагадати їм, що кілька десятиліть тому вони б за свої дії статті не читали б. Їм би їх зачитували. Перед відправкою по етапу. Зараз просто нікому це робити, у календарики та іншу фігню бавляться.
