Справа в тому, що кримінальна справа за фактами незаконного видобування корисних копалин на території Кобеляцького району відкрита ще кілька років тому. Але доки поліцейські розслідують, «онурівці» та «альткомівці» видобувають.
У вівторок автору довелося побувати на допиті в Кобеляцькому райвідділі поліції. Викликали як свідка в кримінальній справі за ознаками статті 240 частини 1 Кримінального кодексу України «Порушення правил охорони надр».
Слідчий райвідділу долучив до вже існуючої кримінальної справи матеріали допиту свідка та відео і фотоматеріали, отримані співробітниками «ЕХО» під час підготовки журналістського розслідування.
По великому рахунку, нічого нового поліцейські не повідомили. Ми ж повідомляємо своїх читачів, що продовжуємо збирати свої матеріали в рамках журналістського розслідування. Цікаво, що до редакції телефонують деякі жителі району і підказують, де «копати». Один із цих людей розповів:
— Тема правильна, але копаєте ви мілко. Те, що вони незаконно видобувають глину, — це дурниці. Воно то незаконно, але покарання там смішне.
Дійсно, санкція статті 240 частини першої Кримінального кодексу України передбачає не надто серйозне покарання за незаконний видобуток глини. Вона гласить (цитата): «1. Порушення встановлених правил охорони надр, якщо це створило небезпеку для життя, здоров’я людей чи довкілля, а також незаконне видобування корисних копалин, крім загальнопоширених, — караються штрафом у розмірі до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до двох років.
Що таке 850 гривень штрафу для цапа-відбувайла, який отримає за свою «роботу» кілька мільйонів? Це ж вам не без маски по вулиці йти, там 17 тисяч.
Чоловік, який телефонував, порадив:
— Гроші крадуть на транспортному «плечі». Вони за документами беруть гроші з легального родовища, інакше їм бюджетні кошти не перерахують. Але те родовище знаходиться за сотні кілометрів від будівництва. А фактично беруть глину за 20–30 кілометрів. А це — сотні мільйонів гривень «економії» на транспортних.
Враховуючи підказку, пробуємо через запити про доступ до публічної інформації, адже мова йде про бюджетні гроші, дізнатися, де ж підрядники беруть глину і пісок «за документами». Поліцейські, до речі, теж пробують про це дізнатися. Але поки що безуспішно.
Так що — далі буде.
