Пробація — це альтернатива позбавленню волі, що передбачає відбування засудженими покарання в громаді без ізоляції від суспільства.
Контроль за поведінкою та виконанням обов’язків такими засудженими здійснюють працівники пробації. У разі порушення правил відбування покарання такі особи можуть потрапити за грати.
Для запобігання вчиненню нових правопорушень для кожного клієнта пробації, залежно від його індивідуальних особливостей та життєвих обставин, розробляється спеціальний комплекс заходів впливу на весь період пробації.
Пробація України – найбільша пробація в Європі. Наразі на обліку органів пробації в Україні перебуває майже 59 тисяч правопорушників – засуджених до покарань, не пов’язаних із позбавленням волі, а також 4,7 тисяч осіб, на яких накладено адміністративні стягнення. Вцілому щороку через пробацію проходять понад 100 тисяч клієнтів пробації.
Діяльність пробації в Україні забезпечує Державна установа «Центр пробації», що підпорядкована Міністерству юстиції України. На рівні міст і районів функціонує 600 підрозділів пробації.
Над тим, щоб правопорушники скористалися шансом на виправлення та можливостями для змін, усвідомили та подолали свої проблеми й помилки, на даний час працює майже 3,5 тисячі працівників Державної установи «Центр пробації».
Крім того, для забезпечення безпеки суспільства пробація залучає соціальних працівників різних служб і установ, представників громадських організацій та волонтерів.
Пробація сприяє справедливому вироку, який дозволяє не втратити те позитивне, що є в порушника закону, відшкодувати завдані збитки та виправити проблеми, що сприяли злочинній поведінці.
На пробацію можуть потрапити:
- засуджені до позбавлення (обмеження) волі та залишені зі спеціальними умовами під наглядом пробації для відбування покарання в громаді;
- особи, які відбувають безоплатні роботи на користь громади (громадські роботи);
- особи, яким вироком суду заборонено обіймати певні посади або займатися певною діяльністю;
- обвинувачені у вчиненні злочинів особи, щодо яких складається досудова доповідь;
- засуджені, які готуються до звільнення з місць позбавлення волі, задля вирішення питань їх проживання, працевлаштування, отримання соціальної допомоги після звільнення.
Світовий досвід доводить: перебування у виправній виправній колонії, попри свою назву, часто не виправляє людину, а лише більше скалічує. На їхньому фоні пробація має якісно кращі переваги:
для правопорушника:
- відсутність ізоляції;
- збереження сім’ї та ролі в суспільстві;
- допомога у подоланні шкідливих звичок та зміні прокримінального мислення;
- підтримка під час змін та самореалізації;
для громади:
- справедливе правосуддя: баланс між карою за вчинене правопорушення, відшкодуванням завданої шкоди та інтересами членів суспільства;
- убезпечення громади від вчинення повторних злочинів;
для держави:
- для платників податків виправлення правопорушника на пробації у 10 разів дешевше, ніж його утримання у в’язниці;
- зниження рівня злочинності (лише 2% правопорушників вчиняють нові злочини у період перебування на пробації);
- європейський шлях розвитку та гідне представлення держави на міжнародному рівні.
