У майстерні й на фермі

Хоч як не капризувала зима, та все ж їй довелося відступити перед весною. Тож агрономи СТОВ ім. Калашника Полтавського району нині досліджують зразки грунту, взяті на полі озимої пшениці.
– Не дай Боже, ще лютуватимуть морози, – говорить директор сільгосппідприємства Іван Степаненко, – не витримає озимина. Тривоги додає льодова кірка.
Саме тому в господарстві особливу увагу приділяють посівному матеріалу.
Незабаром розпочнуться весняні роботи, та вже сьогодні механізатори СТОВ завершили ремонт тракторів, причіпного інвентарю.
– На лінійку готовності вже поставили всю нашу техніку, – розповідає завідувач механічної майстерні Олексій Мотієнко. – Особливо старанно під час ремонту попрацювали механізатори Олександр Дорошенко, Павло Похила, Сергій Федас, Володимир Клименко, Василь Олексишен, Володимир Стрілко.
– Для успішного проведення весняно-польових робіт, – продовжує розмову Іван Степаненко, – ми закупили пально-мастильні матеріали, мінеральні добрива. З осені підготували грунт, у який внесли необхідну кількість мінеральних і органічних добрив.
Цьогорічні весняно-польові роботи у СТОВ ім. Калашника проводитимуть і на новій, нещодавно придбаній техніці. Це – трактор ХТЗ, посівний агрегат “Партнер”, спеціальна сівалка “Плантер”.
– Уся ця техніка обійшлася нашому господарству більш ніж у 1 мільйон гривень, – продовжує Іван Степаненко, – гроші немалі. Ось тут і хочеться ще раз нагадати про паритет цін, підтримку вітчизняного сільгосптоваровиробника. Сьогодні для селян стали зовсім недоступними кредити, відсоткова ставка за якими сягає 25–27 відсотків. У господарстві не вистачає обігових коштів, тож ми стаємо заручниками обставин. Раніше держава компенсувала селянам по кредитних ставках майже 10 відсотків, та й самі кредити були значно дешевшими, зараз залишаємося наодинці з проблемами. Тому змушені були призупинити встановлення на фермах молокопроводів, котрі б полегшили працю майстрів молочного цеху й підвищили якість молока. До речі, наприклад, найкраща доярка господарства Надія Петрівна Коляка за один день вручну переносить майже 1 тонну молока.
– Та невже так багато? – запитую у Надії Петрівни.
– А що, не вірите, так підрахуйте, – говорить доярка. – Мої кращі корівки Карамелька і Норка за день дають по 30–35 літрів молока, а в групі у мене 39 корів. За минулий рік я отримала по 6200 кілограмів від кожної корови.
Таких працівників, як Надія Коляка, у господарстві багато, й усі вони мають вагомі успіхи. Це – Тетяна Шокур, Алла Сизенко, Надія Курило, Світлана Біляк.
СТОВ ім. Калашника утримує 1340 голів ВРХ, із них 500 – корів. Торік надій від кожної корови становив 5973 кілограми молока.
Вагомі здобутки тваринників і у виробництві свинини. Тут вирощують 1800 свиней. Завдяки кваліфікованому підходу до справи, збалансованій годівлі за минулий місяць у господарстві середньодобовий приріст становив близько 500 грамів на кожну голову.
– Кращі свинарки – Наталія Штепа, Віра Шкурат, Тетяна Мяло, Людмила Рюхова. На жаль, їхня праця з кожним роком знецінюється. Бо якщо в 2008 році кілограм свинини у живій вазі коштував 19 гривень, то торік – лише 14 гривень. І це за фактичної відсутності державної дотації на виробництво свинини, – наголосив керівник господарства.
Справді, вітчизняний сільськогосподарський товаровиробник поставлений у надзвичайно складні умови. Втім, селяни не страйкують, а готуються до весни. Бо добре знають: який засів – такий і врожай. А від цього залежить добробут. Їхній і всієї держави.

Логін:
Пароль:
запам'ятати