Продовжуємо інформувати про ситуацію навколо вирубки дерев обабіч автодороги Кобеляки — Просяниківка в районі села Морози. Ми зустрілися із підприємцем, який здійснює роботи. Він заявив, що нічого не приховує і не боїться. Оскільки, за його словами, працює легально і вимог законодавства не порушує.
Точніше, підприємець сам зателефонував до автора статті і запропонував зустрітися. Він уже знав про те, що сільські голови Гординська і Синяговська та частина місцевих жителів незадоволені його діяльністю і сумніваються в її законності.
Підприємець запропонував:
— Давайте на моїй машині поїдемо на місце. Самі все побачите. А я поясню. Я ні від кого не ховаюся і розголосу в пресі не боюся. І це не тому, що якийсь безстрашний, а тому, що мої дії є законними. Я виконую замовлення Агенції місцевих доріг Полтавської області із розчищення обочин доріг.
Ми проїхали до Морозів. Потім поїхали далі — практично до села Озера.
Підприємець коментував:
— Дивіться — від Просяниківки до Озір місцеві джунглі вже зайняли половину проїжджої частини. Дві машини тут уже не роз’їдуться. Якщо ці зарослі колись і чистили, то це було дуже давно. Зараз це роблю я. До речі, хочу наголосити, що на початку ми збиралися починати вирубку і розчищення саме від Озір і до Просяниківки. Але сільський голова Наталія Синяговська, із якою я зустрічався, сама запропонувала почати від Морозів. Сільські голови вже дзвонили в Агенцію місцевих доріг. Там їм чітко пояснили, що дороги, як і обочини, як і смуга відведення, знаходяться на балансі і обслуговуванні в Агенції. І саме Агенція, а не сільські голови чи хтось із місцевих активістів, вирішує, що пиляти, а що залишати. За всіма вимогами, дерев біля траси бути не повинно. І немає різниці, дуби то, осики чи акації. Ми будемо випилювати все, що ближче 25 метрів до дороги. Такими є державні норми.
Взагалі, наша спільна поїздка тривала добрих дві години. Весь цей час підприємець обґрунтовував і пояснював свою позицію. Тому далі наведемо лише головні тези.
— Нас найняла Агенція місцевих доріг Полтавської області. Грошей за роботу нам не платять. Їх у бюджеті немає. Для того, щоб повернути затрати і трішки заробити, ми забираємо і продаємо деревину. Можете повірити, що і мені, і моїм робітникам було б краще, аби нам просто платили за роботу. А ті дрова ми б безкоштовно віддали сільрадам. А зараз мені потрібно оте добро ще ж і продати, ще й покупця знайти. Це зайвий клопіт. Але ситуація із бюджетними грошима така, що доводиться працювати на названих мною умовах.
— Сільські голови можуть виділити на розчищення гроші із своїх бюджетів, і ми працюватимемо за ці кошти. А деревину нехай би й забирали і роздавали людям. До речі, ми пропонували декому із місцевих по 50 метрів обочини. Нехай стають і пиляють. Але пиляють усе, у тому числі й чагарники, а не тільки дуби чи акації. Не хочуть. Усі наші гроші рахують. А нехай порахують, що на ста метрах, там, де ростуть «палички», ми лише затрати понесемо і нічого не заробимо. Там «летять» пилки, шини, цепи. А дерев, дрова із яких можна продати, просто немає. От із Озір до Просяниківки ми будемо чистити, там одні «палички».
— Один дядько, який постійно в поліцію дзвонить, прямо сказав: «Нехай мені машину дров привезуть». Відповідаю: «Не возив і не возитиму. Ні йому, ні сільським головам, ні будь-кому іншому. А в поліції вже є ціла колекція із копій документів, які ми надаємо.
— Чи буде Агенція ремонтувати дороги, обочини яких ми почистимо? Я не знаю. Я ж не керівник Агенції. Але думаю, що в першу чергу ремонт проводитимуть там, де вже щось підготовлене. От ми й готуємо обочини. Взагалі, моя мета — зарекомендувати себе перед керівництвом Агенції місцевих доріг і в подальшому отримувати підряди як на розчищення обочин, так і на інші роботи. Потрібно ж буде і сніг чистити, і гербіциди вносити. Адже якщо цього не робити, то на місці, де ми все вичистили, вже через рік знову будуть хащі.
Водночас до редакції знову зателефонував один із місцевих жителів. Він безапеляційно заявив, що дерева випилюють «бандити», а він буде скаржитися в поліцію, Пенсійний фонд, Кабмін і Адміністрацію Президента.
Безумовно, будь-яку інформацію потрібно сприймати критично і піддавати сумніву. А в будь-якому конфлікті істина знаходиться десь посередині. Так і тут. Щоб не довіряти лише словам, ми поцікавилися тим, що сказано в документі, що має назву Державні будівельні норми. Зокрема, частина цього документу розміщена і на сайті Полтавської ОДА. І там написано наступне:
«Вимоги щодо розташування зелених насаджень вздовж автомобільних доріг загального користування та вулиць населених пунктів
З 1 квітня 2016 року введений в дію ДБН В.2.3–4:2015 «Автомобільні дороги. Частина І. Проектування. Частина ІІ. Будівництво».
У пункті 4.5 «Організація безпеки дорожнього руху» розділу 4 «Загальні положення» наведені вимоги щодо розташування зелених насаджень вздовж автомобільних доріг загального користування та вулиць населених пунктів, а саме:
— пункт 4.5.3. Наявність зелених насаджень на узбіччях і укосах земляного полотна автомобільних доріг загального користування не допускається. Віддаленість ближнього до автомобільної дороги ряду зелених насаджень поза населеними пунктами за умови відсутності дорожніх огороджень першої групи повинна відповідати вимогам, наведеним у таблиці 4.3.»
А далі будемо просити роз’яснення в працівників поліції та Агенції місцевих доріг Полтавської області.
Таблиця 4.3
Вимоги до відстані від крайки проїзної частини до зелених насаджень:
|
Значення автомобільної дороги |
Відстань від крайки проїзної частини |
|
|
до найближчого краю стовбура дерева, м, не менше, ніж |
до краю чагарникових насаджень, м, не менше, ніж |
|
|
Міжнародна |
10,0 |
7,0 |
|
Національна, регіональна |
9,0 |
5,0 |
|
Територіальна, обласна, районна |
7,0 |
4,0 |
Діаметр кореневої шийки чагарникових насаджень не повинен перевищувати 5 см
