У суботу в Кобеляках, у більярдній «Камелот», стартував турнір для місцевих більярдистів. Змагання проходили за правилами гри «Вільна піраміда». У них взяли участь десять чоловік.
Як розповів власник «Камелота» і один із організаторів змагань Дмитро Карнаух, ідея відкрити в Кобеляках більярдну з’явилася ще в 2000‑х роках.
— Більярд мені подобався ще із студентських років. Я часто грав у Харкові, де навчався, під час відпочинку в Криму, у місцевому Будинку культури, — говорить Дмитро. — Тому й вирішили відкрити в нашому містечку більярдну. Для цього використали одну з кімнат ресторану «Левада». Розмір приміщення не дозволяв установити професійний 12‑футовий стіл, на якому проходять турніри. Його розміри 1,8 на 3,6 метра, при цьому вільний простір кімнати має становити 5 на 6 метрів. І нам довелося обмежитися 10‑футовим столом. При створенні комп’ютерної моделі кімнати був врахований кожен сантиметр приміщення, щоб при ударі не заважали стіни. Навіть придбали укорочений кий, аби було зручно бити з кількох позицій. Коли відкрилася більярдна, у день грали по 5–6 годин. Моїм однодумцем став кобелячанин Микола Ніколаєнко, який теж захоплюється більярдом.
У 2013 році більярдисти звернулися до співробітників фірми «Дінаріс», які допомогли їм придбати 12‑футовий стіл «Камелот». Його встановили в торговельному центрі «Мрія». А заклад отримав назву «Камелот», від більярдного столу. Щоб максимально наблизитися до професійного рівня, замовили спеціальне покриття — це бельгійське сукно Іван Сімоніс 760.
Також організатор турніру відзначив, що професійний кий коштує від 200 до 1000 доларів. Усе залежить від вартості сировини, що використовується для його виготовлення. Найдорожчі — з чорної деревини ебен, що поширена в Африці й Азії. Із місцевої деревини, граба, робиться передня частина кия — шафт.
— У Кобеляках вистачає закладів, де можна випити й поїсти. Тому «Камелот» задумувався як заклад для активного відпочинку, — пояснює Дмитро Карнаух. — Бажаючі грають у великий більярд і «американку». Крім того, у цей спорт часто приходять після завершення кар’єри в настільному тенісі. Ніколаєнко має звання кандидата в майстри спорту з настільного тенісу. Тож поряд із більярдними столами ми установили й тенісний. Така собі розминка.
Карнаух і Ніколаєнко згадують, що кілька років вчилися грати на великому столі. І в 2015‑му поїхали на змагання, що проходили в полтавському більярдному клубі «Дінаріс». Їхали програти, а пройшли в чвертьфінал. Учасники змагань були здивовані технікою виконання ударів. Вони не могли зрозуміти, де двоє новоспечених учасників узагалі могли навчитися грати в більярд. А в результаті виявилося, що деякі елементи гри кобелячани виконують навіть краще. Відтоді з кобеляцькими спортсменами почали рахуватися.
Для того, аби популяризувати більярд серед місцевого населення, більярдисти вирішили проводити змагання в «Камелоті». Протягом 2020‑го відбулося до двох десятків турнірів.
Постійними учасниками місцевих змагань є 10–15 чоловік із різних населених пунктів Кобеляцького району.
Організатори відзначають, що на сьогоднішній день поширеними являються п’ять різних варіантів гри в більярд. 20 лютого турнір проходив за правилами «Вільна піраміда». Переможцями змагань стали Дмитро Карнаух і Микола Ніколаєнко.
Організатори анонсували, що відтепер змагання проходитимуть щотижня.
Дмитро Карнаух підсумував, що більярд — це не розвага, а спорт. Більярдні зустрічі можуть проходити по 3–4 години. Під час гри особливо загартовується психологічна витримка, відточується влучність попадання. Тому всі бажаючі можуть випробувати свої сили в турнірах.
