Нині багато людей зайняті пошуком додаткового прибутку та розв’язанням матеріальних проблем родини. Навіть люди пенсійного віку. Коли мова йде про останніх, на думку відразу спадають стихійні ринки, де переважно пенсіонери торгують сільгосппродукцією, насінням соняшника, зворушливими букетами ромашок чи чорнобривців.
Але не з квітами і не з гарбузовим насінням вийшла на «ринок праці» Галина Іванівна (ім’я змінено — авт.). Непогану добавку до пенсії мала пенсіонерка від реалізації... наркотиків. Вона тільки не врахувала, що працівники БНОНУ активно протидіють такій діяльності і головну увагу приділяють саме розповсюджувачам наркотичних засобів.
«Робочий день» 18 березня виявився у жінки, м’яко кажучи, невдалим. Того дня до неї навідалися не чергові клієнти, а міліціонери. Під час санкціонованого обшуку помешкання працівники відділу боротьби з незаконним обігом наркотиків ГУМВС України в Полтавській області вилучили у пенсіонерки близько 10 мілілітрів розчину опію і майже тисячу пігулок димедролу.
У пенсіонерки вилучили майже тисячу пігулок димедролу
Сама Галина Іванівна, за її словами, наркотиків не вживає. Не вживають їх і чоловік та онук (учень одного з навчальних закладів міста), з якими мешкає пенсіонерка. Онук, якщо вірити словам пенсіонерки, про її бізнес не знав.
Наркотики жінка продавала у звичайній міській пятиповерхівці. Бізнес проходив обережно і тихо. «Годувалися» у пенсіонерки тільки перевірені клієнти. Скористатися купленим товаром дозволялося прямо на місці у окремому приміщені, щоправда невеликому, одномісному — туалеті. Та кількість бажаючих отримати чергову дозу дурману від цього не зменшувалася.
«Життя змусило», — говорить вона, виправдовуючи свої вчинки сімейними проблемами. Свою причетність до злочинної діяльності жінка визнає, хоча винною себе не вважає, «...адже всі приходили за власним бажанням». Дійсно, силоміць вживати наркотики нікого не примушували, але відповідальність від цього не зменшиться.
Наразі вирішується питання про порушення кримінальної справи відносно горе-підприємиці.
Але в цій ситуації дивує байдужість та потурання з боку оточуючих громадян, які зауважують, що підозрювана та клієнти «...не шуміли, не заважали...» тому в міліцію ніхто і не повідомляв. З такою громадянською позицією ми навряд чи подолаємо соціальне зло, ймення якому — наркотики.
