Але від усвідомлення цього факту легше не стає. Якщо річка пересохла вже восени, то неважко здогадатися, яка доля її чекає влітку наступного року.
Кілька днів тому на редакційному сайті була розміщена невеличка стаття під назвою «У Кобеляках защебенили річку». У ній ми повідомили, що одну з двох водойм, що течуть через місто, вже переїжджають автомобілями по загаті з будматеріалів. І пообіцяли детальніше розібратися в ситуації.
Але, як виявилося, загата на річці з’явилася на цілком законних підставах. Це редакції підтвердили і депутат міськради Віктор Фесюра, котрий проживає поруч із водоймою, і громадський активіст Юрій Срібний, який протягом багатьох років із перемінним успіхом намагається «воскресити» колись повноводну річку.
Юрій Срібний пояснив:
— Так, ця споруда є законною. Усе зроблено згідно з проектом розчищення і поглиблення річки Кобелячок в районі Бабенкової ями. У будь-який момент можу продемонструвати копію проекту правоохоронцям чи іншим службам. По проекту в тому місці зроблений перекат із бутового каміння. А щебінь засипаний, щоб затримувати мул. Так було вже два роки. Просто зараз річка обміліла настільки, що по дну, всипаному щебенем, можуть їздити автомобілі. Точніше, вона не обміліла. Вона пересохла.
За словами Срібного, для того, щоб річка в даному місці так критично не міліла, необхідно щорічно проводити роботи з розчищення штучної загати від мулу. Але цього ніхто не робить.
Що ж, навіть якщо ця загата є повністю законною, то від цього легше не стає. І виникає питання, чи її поява всупереч сподіванням не погіршила стан водойми?
А взагалі, ситуація із малими та великими річками в Україні є дуже й дуже печальною. Кобелячани бачать, як змілів Кобелячок і заростає очеретом Ворскла, царичани з жахом спостерігають за зникненням Орелі. Усі разом уже давно змирилися із зникненням питної води з сільських криниць.
При цьому одні шукають причину такого негативного явища в штучних дамбах, інші — у кар’єрах, треті — у варварському розорюванні берегів річок.
Між тим, ті українські науковці, котрі ще володіють фаховими знаннями і не втратили здатності перейматися проблемами води в Україні, стверджують, що якоїсь однієї причини в катастрофі з водоймами немає. Проблема комплексна. А є дві головні причина її виникнення. Перша — це кліматичні зміни, коли протягом десятиліть опадів стає все менше, а середньорічна температура повітря зростає.
Друга — повна байдужість усіх без винятку влад, які були і є в цій державі, до питання води в Україні.
І як результат — за твердженнями представників громадських організацій, що в Україні опікуються проблемами збереження довкілля, за часи незалежності із мапи держави зникли 10 тисяч річок. І це ще не вечір.
