Україна одна з найзамінованіших країн світу, адже майже третина площі — близько 200 тисяч квадратних кілометрів — потребують розмінування. Вибухонебезпечні предмети не лише забирають життя, а згубно впливають на довкілля від моменту потрапляння міни на землю та навіть після детонації, повідомляє голова Міндовкілля Руслан Стрілець у Facebook.
Руйнує ліс. Ліси — одна з найбільш вразливих до мінування екосистем. Адже від детонації займається суха трава та деревина, що може спричинити лісову пожежу. Якщо загоряння не сталося, уламки потрапляють у дерева. Через корозію рослина зазнає отруєння.
Загрожує продовольчій безпеці. На замінованій території неможливо вирощувати сільськогосподарські культури. Фермери змушені скорочувати площу оброблюваних земель, що створює тиск на ресурси та виснажує ґрунти.
Псує ґрунт. Фрагменти боєприпасів вивільняють у довкілля важкі метали, зокрема хром, цинк, залізо, мідь, ртуть. Ці речовини досягають ґрунтових вод і потрапляють у харчовий ланцюг людини і тварин.
Руйнує біорізноманіття. На міни часто натикаються тварини. Розгублені й налякані, вони покидають територію і масово мігрують. Часто нові території не мають відповідних умов для існування виду, через що біорізноманіття скорочується.
Заважає берегти заповідники. «Коли територія замінована, спеціалісти не мають доступу до заповідників. Процеси збереження території ускладнюються. Заповідник, обсипаний мінами, існує «на папері». З часом природоохоронна структура перестає існувати», — зазначив Стрілець.
В Україні, за попередніми даними, вже знешкоджено понад 175,000 боєприпасів, обстежено територію площею 67,639 гектара. У цілому, на розмінування знадобиться близько 10 років. Однак допомога європейських колег може значно прискорити цей процес.
