Постановою Кабінету Міністрів України № 213 «Деякі питання державної реєстрації шлюбу в умовах воєнного стану» визначено, що на період дії воєнного стану державна реєстрація шлюбу проводиться з урахуванням певних особливостей, якщо один із наречених:
- Військовослужбовець Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони,
- Національної гвардії, іншого утвореного відповідно до законів України військового формування;
- поліцейський;
- особа рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, Державного бюро розслідувань, Державної кримінально-виконавчої служби;
- особа начальницького складу Національного антикорупційного бюро, Бюро економічної безпеки;
- Працівник закладу охорони здоров'я.
Державна реєстрація шлюбу вищезгаданих осіб може проводитися відділами ДРАЦС без особистої присутності такого нареченого (нареченої).
У такому випадку військовослужбовець (та ін.) подає заяву про державну реєстрацію шлюбу безпосередньому командиру (керівнику).
Заява про реєстрацію шлюбу має містити такі відомості:
- у «шапці» зазначається назва відділу державної реєстрації актів цивільного стану; прізвище, ім’я, по батькові особи, яка бажає зареєструвати шлюб; назва документа, що посвідчує особу (серія, номер, яким органом і коли виданий);
- у самому тексті заяви зазначається прізвище, ім’я, по батькові, дата народження та громадянство нареченого та нареченої;
- сімейний статус – неодружений (-на), удівець (удова), шлюб розірвано;
- прізвище, бажане після укладення шлюбу;
- дата та підпис.
Безпосередній командир (керівник), якому була подана відповідна заява, засвідчує справжність підпису військовослужбовця, проставляючи на заяві свій підпис, прізвище та ініціали, а також печатку.
Передачу (надсилання) заяви про реєстрацію шлюбу до відповідного відділу ДРАЦС забезпечує командир (керівник).
Після того, як відділ ДРАЦС отримує заяви обох наречених, складається відповідний акт та видається свідоцтво про реєстрацію шлюбу.
Також, якщо одним із наречених є військовослужбовець (чи інші особи з переліку), факт реєстрації шлюбу може засвідчуватись актом про укладення шлюбу, який складається безпосереднім командиром (керівником) та скріплюється гербовою печаткою відповідного органу (військового формування). У даному випадку особиста присутність наречених не є обов’язковою. Достатнім є використання доступних засобів відеозв’язку з тим із наречених, хто відсутній.
Такий акт обов’язково має містити відомості:
1)дата та місце складення акта;
прізвище, ім’я та по батькові, дата народження, громадянство;
2) обране прізвище обох наречених.
Командир (керівник), яким було складено акт, передає (надсилає) його до відділу ДРАЦС, де складається актовий запис про шлюб та вносяться відомості до Державного реєстру актів цивільного стану громадян.
Акт про укладення шлюбу також може бути складений керівником закладу охорони здоров’я, у якому перебувають або працюють один чи обоє наречених, та скріплюється печаткою (за наявності) цього закладу. Наречені можуть бути присутні за допомогою засобів відеозв’язку. Проте присутність двох свідків є обов’язковою. Прізвище, ім’я, по батькові, дата народження та підписи свідків є обов’язковим елементом акта про укладення шлюбу за цією процедурою.
Звертаємо увагу, що Державне мито за реєстрацію шлюбу у вищезгаданих випадках не справляється.
Свідоцтво про реєстрацію шлюбу видається за зверненням подружжя (або одного з них) відділом ДРАЦС, якому були надіслані заява чи акт.
Якщо жоден з подружжя не може звернутися за отриманням Свідоцтва до відділу ДРАЦС, яким було зареєстровано шлюб, то його можна отримати в іншому відділі за умови внесення відомостей про цей шлюб до Державного реєстру актів цивільного стану громадян.
За отриманням безоплатної правової допомоги громадяни можуть звертатися до Кобеляцького бюро правової допомоги, контактний телефон: (05343) 3-43-74, та за електронною адресою [email protected] .
Окрім цього, в Україні діє єдиний номер з надання безоплатної правової допомоги – 0800213103. Зателефонувавши за ним, Ви зможете уточнити актуальну інформацію щодо осіб, які мають право на безоплатну вторинну правову допомогу, змін в законодавчій базі стосовно її надання.
