У Великодню ніч усі храми Полтави засяють вогнями

Полтава стала одним з небагатьох міст країни, де місцева влада вирішила не проводити на Страсному тижні жодних розважальних загальноміських заходів. І перенесла святкування Дня гумору.
На батьківщині письменника Миколи Гоголя у день його народження 1 квітня лише покладуть квіти до монументу земляка та вручать премію його імені. Таким чином, Полтавська мерія віддала шану традиціям та виявила повагу до православних християн, які в останній тиждень Великого посту — Страсну седмицю — готуються до Великодня.
— Від усієї православної громади висловлюю вдячність міській владі за те, що перенесли святкування Дня гумору, — так рішення влади Полтави прокоментував архієпископ Полтавський та Миргородський Филип (на фото). — Бо цього року на 1 квітня припадає Чистий четвер — день, коли було зраджено Господа і коли Його взяли під варту. Це трагічний день у Священній історії, тому жартувати та веселитися цього дня, з точки зору православ’я, не зовсім правильно. А оскільки ми говоримо про відродження духовності, повернення до свого коріння, потрібно звертати увагу на традиції народу. Страсний тиждень не передбачає жодних розважальних заходів, тим паче Дня гумору. І те, що його перенесли — правильно.
— Владико, час Великого посту — можливість приділити більше уваги тим, хто потребує допомоги, час благодійників та добрих справ. Такі добрі вчинки у місті помічаєте?
— Усякий добрий вчинок має моральну вагу лише у тому випадку, коли він йде від серця, а не «тому що»… Якщо він робиться не з якихось меркантильних міркувань, заради політичного піару, а щоб дійсно допомогти людині. Є дуже гарна притча: одному чоловікові приснився сон, ніби він помер і потрапив у пекло. Там навколо великої посудини сидять люди. Оскільки сидять вони далеко, то до рук кожного прив’язані довгі ложки. Ними грішники набирають їжу, проте донести її до рота не можуть — незручно. «А який же тоді рай»? — запитав чоловік. Йому показали ту ж картину — ті ж люди з довгими ложками навколо посудини з їжею: вони годували один одного. Так от, рай там, де люди вчаться допомагати іншим, думають про інших, а не лише про себе. І добрі вчинки здійснюють не для того, щоб отримати потім політичні голоси, посадові можливості, чиновницькі крісла — їх слід робити від усього серця. Їх, як на мене, у Полтаві робиться чимало. Я не можу це коментувати, бо не зовсім етично. Принаймні, для нашого православного люду міська влада робить чимало.
— Коли віряни зможуть зайти до новозбудованого кафедрального собору? Адже Полтава залишається єдиним обласним центром, який не має головного храму.
— Поки що важко про це говорити. Але «сила Бога в немічі звершується». Тому як Господь благословить, так нам цей храм і дасться. Полтава варта найвищого і найкрасивішого храму в Україні. Місто динамічно змінюється і розвивається в останні роки. Як на мене, то воно — одне з найбільш чистих та освітлених міст країни. Нині Полтава дуже змінилася — з’явилося чимало дитячих та спортивних майданчиків, катків зі штучним покриттям. Добре, що за сприяння міського голови Андрія Матковського таки привели до ладу історичний комплекс Спаської церкви — відновлена дзвіниця у її первісному вигляді.
Було відремонтовано усі храми. Так що на свято вони матимуть ошатний та величний вигляд. І підсвічуватимуться у рамках програми «Світле місто».
— Що б ви побажали читачам «Вечірки» напередодні великого Свята Воскресіння Христового?
— Бажаю гарного Великоднього настрою, доброго здоров’я, теплого відчуття на серці, благодаті. Аби люди раділи один одному, отримували задоволення від спілкування. І головне — щоб не хворіли рідні та близькі, а Господь посилав благословення на нашу полтавську землю. Щоб ми знали і пам’ятали, що Христос воістину воскресє!

Логін:
Пароль:
запам'ятати