Не випадковий збіг обставин відбувся 26 квітня: поїздка в Кобеляки по особистих справах та участь у зустрічі літераторів з учнями Професійного аграрного ліцею, присвяченій нещодавньому Всесвітньому дню книги.
Приємно було відчути себе своїм у колі друзів і колег по перу: Леоніда Митька — голови ГО «Літератор», автора півтора десятка книг, Віктора Шишацького — поета і краєзнавця, автора та співавтора трьох книг, Михайла Лисака — поета, кандидата сільськогосподарських наук, автора 5 книжок, який у свій час вчителював ще в колишньому СПТУ. Цікаво було слухати їх розповіді про творчу діяльність, ближче познайомитись з поеткою Галиною Петлюк, її збіркою поезій, яка і розмовляє віршами, та «відкрити» нову учасницю літературного об’єднання Ніну Масич, донька і онука якої здобули професії в цьому закладі.
Автор цих рядків поділився з учасниками заходу спогадами про історії написання і видання книжок «Родом із дна морського», «Лірична душа фізика В. А. Педана» та «Орлик і орляни».
Організатори цієї зустрічі — практична психологиня Ірина Ткаченко і бібліотекарка навчального закладу Тетяна Жих, присутні ліцеїсти — майбутні оператори комп’ютерного набору та обліковці-бухгалтери, також були задоволені від такого знайомства, аплодуючи чи позитивно висловлюючись після виступу гостей.
Про це свідчать фото і запис Ірини Василівни, залишений на згадку в моєму збірнику автографів цікавих та творчих людей: «Щиро вдячні за цікаву зустріч. Разом — до Перемоги!».
На зворотній дорозі в Орлик ми з Віктором Шишацьким заїхали і до Василівської гімназії, де наші згадані літератори ще приймали участь у Дні поезії в цьому колективі. Коротким, але також приємним відбулося наше знайомство з учителькою зарубіжної літератури Наталією Яриною. Вона зацікавлено перегортала сторінки книги «Стежинами рідного краю», висловлюючи сподівання на окрему зустріч у школі з автором та її героями. Віктор Шишацький продекламував вірш «Люблю село», а ще пролунав фрагмент його пісні «Мій дивосвіт» на музику Любові Качан.
У цей день згадувалися імена ще багатьох письменників‑земляків, читали римовані присвяти ліквідаторам Чорнобильської трагедії, захисникам України у Великій війні проти агресорки рф, вшанувалася пам’ять загиблим героям, лунали пісні Леоніда Митька на слова Миколи Касьяна, гуртом наспівалась і популярна з 1960‑х пісня-романс «Черемшина», як символ весняної пори року.
