Історія гурту «Igelkott» (тоді ще – Їжачків) розпочалась у 2007 р., коли вихідці з Гротеска та Дієзу вирішили об’єднати свої сили. На їхньому рахунку – виступи на «Extreme-zone», Мото-рок-фестивалях, різноманітних сейшнах та «Червоній Руті». 2009 рік став для гурту переломним: Їжачки отримали листа від київського нео-поп-панк-колективу з аналогічною назвою. До того ж, склад групи постійно змінювався, так український їжак перетворився на «Igelkott» (їжак – шведською мовою).
Вони називають себе неофіційним гуртом. А кожен учасник приніс до колективу частинку свого стилю. Зараз «Igelkott» грають суміш із панк-року, хард- та соц-панку. Як говорять самі музиканти, грають для душі. Їхні тексти українською мовою не надто складні для сприйняття.
— Все базується на життєвих ситуаціях, на оптимізмі. Слова навіяні різними подіями, – розповідає автор текстів Дмитро. – Що бачу, про те й пишу. Одного разу одногрупники попросили написати про беляші. Вийшла досить цікава пісня, яка дала нам можливість виступити на фестивалі «Крок назустріч».
Що для Вас робота в колективі?
Дмитро Freddy Святодух – вокал, гітара, аранжування:
— «Igelkott» – це світ, який ми створили. Це водночас і відпочинок, і можливість познайомитися з цікавими людьми, поділитися енергією.
Віктор Хейн – вокал, бек-вокал:
— Музика – це моє життя. У дитинстві я навіть в хорі співав. До гурту мене запросили одну пісню прокричати, так і залишився. Тепер не уявляю свого життя без репетицій та виступів.
Єгор Треничев – барабани:
— Я ще з дитинства мріяв бути барабанщиком. Тут трапилась така нагода. Робота в гурті – це задоволення, можливість поспілкуватися.
Віталій Берх-Яструб – бас-гітара:
— Мене запросили. Я погодився. Тепер граємо разом.
