Економте і будете багаті
Більше десяти років я очолював структурний підрозділ підприємства «Полтаватеплоенерго». Тому вважаю, що отриманий досвід дозволяє запевнити, що при виконанні певних вимог можна зекономити до 30 відсотків газу, особливо в установах. Економія повинна здійснюватись в трьох напрямках:
Підготовка до зими опалювальних приміщень
Коли котельні в Кобеляках були підпорядковані «Полтаваобленерго», щороку у вересні створювались комісії, які обстежували всі опалювальні приміщення, кожну кімнату, вікно, складали акти, виписували приписи на усунення недоліків. Зараз все це на совісті і відповідальності керівників установ і ніким не контролюється, хоча тоді газ коштував 40 доларів за 1000 куб. м., а сьогодні 200. Загальною для всіх бідою, як не парадоксально це звучить, є потяг до краси. В усіх установах, офісах, кабінетах опалювальні батареї закуті в декоративні панцирі лише з кількома отворами. Тобто не відбувається ніякої дифузії з приладами теплообміну, в окремих установах навіть помацати радіатор неможливо.Можна зробити такі собі саркофаги над радіаторами, щоб на зиму їх можна було знімати і обігрівати не стіну, а приміщення. Хочете перевірити? Підніміть на ніч над радіатором шторку, навіть тюлеву, і в кімнаті буде значно тепліше.
Підготовка до зими опалювальних систем
Ось тут ми навідріз відмовляємось від народної мудрості: «Готуй сани влітку». Згідно з правилами експлуатації, опалювальні системи необхідно промивати під тиском у напрямку, зворотному циркуляції, щоб видалити зацвівший і застояний, як кисіль, теплоносій. Потім провести опресовку (перевірку системи на щільність і надійність) тиском у півтора-два рази вищим, ніж робочий, щоб де тонко прорвало зараз, а не під Новий рік чи на Різдво.
Не пізніше ніж за 10 днів провести пробні пуски систем обігріву перед опаленням. Газова служба надає таку можливість при наявності відповідних документів. Найбільшим і загальним недоліком є розбалансованість систем опалення. Це неробочі прилади теплообміну, або напівробочі. Наведу приклади: заходимо в школу, у вестибулі два радіатори по 15 секцій — справа гарячий, зліва холодний. Піднімаємось на сходинковий майданчик, там навпаки — справа холодний, зліва гарячий. Майже третина радіаторів гріють частково, або 2-3 секції, або лише верхня частина. Така ситуація майже скрізь. І це не вина школи, якій не дають кошти на ремонт системи опалення.
Майже скрізь радіатори, що потекли, глушать або обрізають, а не ремонтують. От і горять котли, качають насоси, вилітають на вітер і газ, і гроші, бо порушений проективний тепловий баланс, температура прямого і зворотного теплоносія однакова, бо тепловіддача зменшена до 40 відсотків. Необхідно по закінченню опалювального сезону помітити на схемі всі недоліки опалювальної системи і за літо бодай щось виправити, а витрати на це сторицею окупляться взимку.
Режим опалення
Цим питанням або ніхто взагалі не займається, або займається будь-хто. У багатьох установах як включили опалення в жовтні, так і вимкнули у квітні. Без врахування температури повітря зовні, вихідних, святкових днів, коли приміщення порожні і можна зекономити газ. Скажімо: охоронник прохає: «Топіть, щоб я міг зайти погрітися» (це 1500 кв.м.), керівник гуртка чи секції просить гарно топити, бо будуть змагання до 21-ої години, а кухар їдальні вимагає, щоб у 3 години ночі було тепло, бо не сходить тісто на пиріжки. І для всього цього необхідно опалювати, наприклад, всю школу. А чому б не купити звичайний електронагрівач для сторожа і тіста, а УФО для кабінету чи спортзали. Та навіщо їм економити, адже це не шкільні гроші, і навіть не відділу освіти. А казначейство нехай платить, на те воно і казначейство.
Усе це відбувається тому, що в Україні взагалі відсутня система економії на державному рівні. У найбагатших країнах світу саме економія і є головним джерелом багатства. Усі ми бачили по телевізору, як у гірських селищах Австрії і Швейцарії господарі будиночків видають відпочивальникам поштучно дрова в залежності від температури повітря. У Америці опалювати віллу чи котедж на десяток кімнат дешевше, ніж у нас квартиру. Бо у них кожна батарея вимикається, як електролампочка. А як у нас? Наведу такий приклад. Років 10 тому дзвонить директор школи під час зимових канікул і прохає операторів добре топити, бо в них буде семінар директорів, троє з них залишаться в школі ночувати. Кажу: «Чим опалювати всю школу, може їм краще заночувати в готелі?» «Е, — каже, там дуже дорого, по 7 гривень за ніч». Ось так, щоб 3 чоловіки зекономили 21 гривню, держава заплатила за газ 200 доларів. Будемо ми колись багатими? Цей приклад і навів, бо і зараз багато хто вважає: якщо це не моє, то навіщо економити.
Щоб економити на режимі опалення, потрібно щоб в установі хтось конкретно за це відповідав, був зацікавлений і отримував якийсь відсоток від результатів економії. Потрібно, щоб в економії був зацікавлений весь колектив, щоб опалення підпорядковувалось роботі закладу, а робота узгоджувалась з економним режимом опалення. Скажімо, у школі можна скоротити, перенести і навіть відмінити заняття секцій, гуртків у вихідні дні. Можна продовжити на 2-3 дні канікули, це ж 2-3 тисячі кубометрів зекономленого газу. Але потрібно, щоб гроші від цієї економії не йшли на позахмарні премії чиновникам, а повертались у школи.
Дізнавайтеся першими найважливіші і найцікавіші новини України та Полтавщини – підписуйтеся на наш Telegram-канал та на сторінку у Facebook
| Полтавщина |
Додати коментар
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
Вам необхідно зареєструватися, або увійти під своїм логіном