Схоже, це поки що єдиний результат конфлікту між заступниками міського голови, що вийшов у публічну площину.
Протягом 31 жовтня заступник Кобеляцького міського голови Сергій Омельченко зробив кілька заяв. Точніше, заява була одна, але повторена кілька разів на різних зібраннях.
Омельченко заявив, що його колега Олена Стаднікова виконує вказівки радника міського голови Віталія Дорошенка. А йому, Омельченку, через це не дають плідно працювати.
Окрім того, Сергій Васильович публічно повідомив, що звернувся в Полтавську обласну прокуратуру із вимогою перевірити законність розпоряджень, якими виконуючий обов’язки міського голови Василь Фещенко призначав Олену Стаднікову керувати замість нього. Було це в період відпустки Фещенка.
До речі, на черговій сесії депутати мали проголосувати за те, щоб виконувати обов’язки на період відсутності Фещенка міг і Омельченко, та ще й з правом підпису фінансових документів. Але не проголосували. Голосів для прийняття рішення не вистачило.
Заяви Омельченка викликали певний резонанс. Погодьтеся, що не кожного дня чиновник міської ради публічно заявляє про претензії до своїх колег і при цьому пише на них заяви в прокуратуру. Та ще й стверджує, що радник міського голови, який юридично не є навіть посадовою особою, фактично блокує роботу якщо не цілої ради, то двох чиновників.
Одразу після «гучної» публічної заяви Омельченка ми спробували отримати хоча б якийсь коментар від сомого Сергія Васильвича та людей, яких він згадав.
Василь Фещенко, виконуючий обов’язки міського голови, підтверджує, що його заступник написав заяву в прокуратуру.
Василь Васильович говорить:
— Буде перевірка. Нехай перевіряють. Я нічого не порушував. У мене три заступники. Усі вони рівні між собою по рангу. Першого «зама» немає. Так, я призначав Олену Стаднікову заміщати мене на період відпустки. На той момент лише вона була на роботі. Омельченко був у відпустці, Брейко — на лікарняному. Права підписувати фінансові документи я Олені Володимирівні не надавав. Вона їх і не підписувала. Коли потрібно було ставити підпис під фінансовим документом, я виходив на роботу. Оце і все.
Прокоментувала ситуацію і Олена Стаднікова. Вона сказала:
— Я не розумію, чим викликана заява Омельченка. Ніхто його роботу ніколи не блокував. Як це взагалі можливо, блокувати роботу заступника міського голови? Ви ж самі бачили, що коли Омельченко надумав зібрати нараду за участі фермерів, він її зібрав. Йому хтось заважав? А кого Фещенко мав призначити на заміну собі в період відпустки, окрім мене, якщо обидва інших «зама» не перебували на роботі? І взагалі, якщо людина, якщо чиновник хоче працювати, то працює. Я за рік роботи у відпустці була два тижні. І практично кожного дня приходила в міську раду. На лікарняному не була взагалі жодного дня. Це погано? Чи незаконно? Щодо ролі радника Дорошенка, який нібито заважає Омельченку працювати. Не знаю, як і хто особисто Сергію Васильовичу заважає, а от Віталій Володимирович допомагає міській раді. Завдяки йому вирішені дуже складні проблеми. Взяти хоча б вивезення відходів з Кобеляк. Організовані десятки зустрічей із посадовцями Полтавської ОВА. Знову ж, у допомозі міській раді радником, який діє на законних підставах, є щось погане? Чи незаконне? Тому не розумію сенсу отаких заяв. Ну, привернув до себе увагу. І що далі? Як на мене, краще б своєю роботою до себе увагу привертати.
А от сам заявник, тобто Сергій Омельченко, та радник Віталій Дорошенко від коментарів для преси поки що утрималися. Але не відмовилися остаточно.
Звичайно, назвати нормальною ситуацію, коли фактично перші особи в міськраді пишуть на колег заяви в прокуратуру і не знаходять спільної мови, неможливо.
Чому виникла така ситуація? Пропонувати версії, не підкріплені фактами, звичайно є справою невдячною. Але спробуємо. Найбільш вірогідними є дві.
Версія перша. Депутатська коаліції в Кобеляцькій міській раді у свій час була сформована не в останню чергу на ґрунті спільної боротьби проти вже екс-міського голови Копельця. І роль радника Віталія Дорошенка в тій успішній боротьбі просто неможливо применшити.
Потім Копельця успішно побороли. І мотив «дружити» проти когось зник. А «замів» Фещенку, як і самого Василя Васильовича, призначали вже згаданою коаліцією, якої де-факто вже немає. А про якусь команду, складену із людей, які потрапили у владу завдяки боротьбі інших людей проти ще інших людей, говорити не доводиться.
Версія друга. Почалася підготовка до виборів. Розумію, що звичайній людині важко збагнути, які можуть бути вибори під час війни, але… Можуть. Політику ж недаремно називають мистецтвом неможливого.
