Трьох дівчат — Людмилу, Наталку і Оксану об’єднала одна спільна ідея: зробити світ трохи чистішим, і по змозі замінити пластикові пакети на полотняні торби. У 2005 Оксана привезла першу таку торбу з Німеччини, точніше три. З часом торби зносилися, але дівчатам вони так припали до смаку, що вони взялися шити самі. А щоб було веселіше, вигадали розмальовувати їх акриловими фарбами.
Перша торба була подарунком для Наталки. Потім дівчата обшили всіх найближчих друзів, і взялися приймати замовлення від знайомих. Потім від знайомих знайомих. Нині полтавські еко-торби є в Німеччині, Туреччині, Санкт-Петербурзі, Нью-Йорку, Лондоні та в багатьох містах України. Нещодавно об’єднання мОн відзначило невелике свято — вони пошили соту торбу. На жодній з них не повторюється візерунок, найчастіше — це авторські ідеї, але зважаючи на побажання майбутнього власника торби, дівчата часом змальовують чиїсь портрети, копіюють малюнки.
Окрім мистецького боку справи, творче об’єднання має ще й свою громадянську позицію: їхні роботи експонувалися на мистецьких виставках, екологічних заходах. Возили дівчата свої торби і на Сорочинці, але ярмаркуючі, на жаль, не оцінили напрацювань.
З півроку тому до тріо долучилася Наталчина сестра — Оксана. Тепер літера О в назві об’єднання та подвійна.
Обов’язки дівчата розподіляють в міру того, що кому на серце ляже: і шити, і малювати вміють усі, тож і береться за справу той, до кого муза постукалася першою.
