Не так давно писав про обіцянки української влади підвищити пенсії. А потім через ту писанину ледве з кумом не посварився.
Взагалі, згадуючи про обіцянки чиновників, необхідно одразу тримати в голові, що вони не будуть виконані. Обдурять у будь-якому випадку. Здається, це в наших можновладців закладено на підсвідомому рівні — обіцяти і не виконувати.
У цьому році, як, до речі, і в минулому, пообіцяли підвищити пенсії. Спочатку говорили про підвищення на 20 відсотків, а потім «опустилися» до 10. Це при інфляції в ті ж 10 відсотків. А в 2024-му підвищили на 8 при інфляції 5. Коротше кажучи, від того підвищення пенсіонери отримали «пшик».
Аби якось виправдатися, можновладці гордо відрапортували, що в Україні суттєво зросла «середня» пенсія.
Ох, і люблю я оце визначення «середня пенсія». Це в мене, як і в більшості пенсіонерів, вона складає жалюгідні три тисячі гривень у місяць. А в якогось чиновника чи судді розмір пенсії становить 100 тисяч гривень. І «середня» пенсія нас двох — це вже 50 тисяч! Непогано, як для України. Це я їм капусту, точніше, вже не їм, бо надто дорога, а суддя їсть м’ясо, а в середньому ми з ним їмо голубці. Ну якось так воно виходить.
І от не так давно мій кум, разом із яким ми за все життя, за підрахунками баби Віри, випили десь із залізничну цистерну горілки, на мене як визвіриться. Кричить:
— Ну що, накаркав ти із пенсією! Не буде ніякого підвищення.
Я спробував любого кума заспокоїти. Кажу:
— Та нічого, потерпи. Ось війна закінчиться, наші хлопці повернуться додому, виберемо собі з них чесну владу. А чиновників-казнокрадів пересадять. Вони ж як відчувають, зібралися гроші виділяти на будівництво нових тюрем.
Краще б я цього не казав. Кум знову, як із цепу зірвався. Кричить:
— Та ти знаєш, що то будуть за тюрми?! Та там за гроші можна жити, як у люксовому готелі. Дівчат будуть щоночі приводити! Корупціонери там так відпочинуть, що, повернувшись із новими силами, ще більше красти почнуть!
Знову довелося заспокоювати кума:
— Нічого страшного. Як так воно вийде,то можна самому спробувати в тюрму сісти. Ну нам з тобою, звичайно, люксову камеру не дадуть. Але ж поміркуй сам, у тюрмі все одно буде нам краще. Там на утримання в’язня держава нібито 14 тисяч у місяць виділяє. І погодують, і в лазню зводять, і одежину видадуть, і за комуналку заплатять. От на дівчат, напевне, не вистачить. Таки ж краще, аніж на волі за три тисячі в місяць виживати!
Подумав кум, вгамував свої емоції та й погодився із моїми аргументами. Будемо тепер думати, що б його зробити, аби нас в тюрму посадили. І думати потрібно швидко, аби інші пенси вільні місця не зайняли.
