У зв’язку із напрочуд ранньою та дружньою весною, чимало садівників‑початківців панікують, боячись, що не встигнуть «покропити» свої дерева чи кущі і не вкладуться в оптимальні для проведення першої фунгіцидної обробки терміни. Не варто надто цим перейматися, ще все встигнете.
Перша фунгіцидна обробка є профілактичною. За допомогою неї ви звільняєте рослини від грибкових інфекцій, що залишилися із минулого року і вже прокинулися із настанням тепла.
Але не варто надто перебільшувати значення цієї процедури, особливо — терміни її проведення. Адже для того, аби досягти дійсно дієвого ефекту в справі захисту рослин від грибкових хвороб, доведеться робити це не один раз і навіть не двічі. Справа в тому, що грибкові інфекції поширюються постійно. І процес захисту має бути системним і безперервним.
Повертаючись до першої обробки, потрібно наголосити, що термін її проведення є розтягнутим у часі. І не потрібно панувати, якщо ви із різних причин не змогли застосувати фунгіцид до набухання квіткової бруньки або із настанням перших погожих днів.
Починати потрібно із обробки мідьвмісними препаратами.
Найвідоміший із препаратів на основі міді — бордоська суміш.
Можна застосовувати як трьохвідсотковий розчин, так і одновідсотковий.
Трьохпроцентною сумішшю можна працювати виключно по сплячій бруньці. Такій, як зараз.
Якщо брунька явно набухла, то краще перестрахуватися і застосувати 1 процентний розчин.
Рецепт бордоської суміші
Дуже важливо дотримуватись як пропорцій, так і послідовності змішування компонентів задля отримання бажаного ефекту.
Пропорції для приготування 1 % розчину бордоської суміші:
— на 10 л розчину — 100 г мідного купоросу + 100 г негашеного вапна.
Пропорції для приготування 3 % розчину бордоської суміші:
— на 10 л розчину — 300 г мідного купоросу + 300 г негашеного вапна.
Бордоську рідину готують у пластикових чи емальованих відрах та уникають металевої тари, яка може окислюватися.
Спершу розводять «молоко» — вапно розчиняють у 2 літрах гарячої води (не більше 50 °C); у такій самій кількості гарячої води окремо розводять мідний порошок.
Далі обидва розчини доводять холодною водою до об’єму по 5 літрів кожен.
Потім купорос повільно вливають у вапняний розчин, постійно розмішуючи до однорідності. Бордоську суміш необхідно постійно розмішувати, щоб всі крупинки максимально розчинилися. Під час приготування обов’язково вдягніть гумові рукавички та маску, аби запобігти потраплянню розчину на шкіру.
Після приготування варто виміряти концентрацію міді в готовому розчині. Це робиться або за допомогою лакмусового папірця — він має стати сірувато-синім. Або ж просто взяти залізний дріт чи довгий цвях та занурити в розчин — він не повинен покриватися рудим нальотом, що означатиме надлишок міді у розчині.
Якщо рідина приготовлена правильно, вона набуває блідо-блакитного кольору.
Якщо концентрація таки завелика, у такому випадку слід додати трохи більше вапняного розчину і знову перевірити концентрацію міді.
Якщо ж міді забагато — оброблюване листя рослин отримає опіки, а виноградні лози призупинять ріст на певний час. Також є рекомендація обов’язково використовувати розчин у день приготування.
Для тих, хто не хоче ризикувати
Як було сказано вище, перевищення допустимою концентрації міді при виготовленні бордоської суміші може зашкодити рослинам.
Тому багато садівників, у тому числі і професіоналів, давно відмовилися від її використання. Вони обробляють свої сади, а також і городи, більш сучасними мідьвмісними препаратами, які можна використовувати аж до початку цвітіння.
Це такі препарати, як Косайд, Гарт, Альфамідь, Чемпіон, Нордокс.
При цьому теж потрібно дотримуватися певних правил.
Не змішувати мідьвмісні препарати ні з добривами, ні з іншими засобами захисту рослин.
Не проводити обробки у вітряну погоду і перед морозом.
Пам’ятайте, що різні препарати мають різну концентрацію міді, отже, потрібна й різна їх кількість на 10 літрів води. Тому обов’язково прочитайте інструкцію. Вона є на кожній упаковці.
