Максим Судейко мешкав у Кривому Розі з дружиною та маленькою донечкою. Сам родом з Миргородщини.
За кілька місяців до початку повномасштабного вторгення підписав контракт у прикордонній службі. Воїну було 22. Рідні просять надати йому звання Героя України – підписати петицію можна за посиланням.
Молодший сержант, помічник гранатометника 27-го прикордонного загону, військової частини А9938. Свій останній бій прийняв 17 лютого 2024 року під час виконання бойового завдання поблизу Білогорівки на Донеччині. Максим потрапив під ворожий обстріл. Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).
Спочатку проходив строкову службу у 2021 році. Згодом став інспектором прикордонної служби третьої категорії – помічник гранатометника першого відділення інспекторів прикордонної служби другої прикордонної застави третього відділу прикордонної служби (типу С) третьої прикордонної комендатури швидкого реагування.
«Максим був людиною честі та слова,любив свою сім’ю та Батьківщину і загинув за них. Для побратимів він залишиться вірним другом та побратимом», – кажуть близькі.
Захисника поховали 25 лютого 2024 року накладовищі села Сергіївка Полтавської області, де він провів своє дитинство та юність.
У воїна лишилась однорічна донечка, дружина, батьки, брат та сестра.
