Полтавський Василь Тьоркін

Так під час Великої Вітчизняної війни фронтові друзі називали Олександра Колодяжного за веселу вдачу, мужність і віртуозну гру на гармоні. Як і персонаж Олександра Твардовського, Олександр Юхимович сміливо крокував дорогами війни. Пройти ж йому довелося від Бессарабії до Курляндського котла, де і зустрів Перемогу.
На світлинах з сімейного архіву – далекий 1944, в центрі солдат 62–го особливого дивізіону бронепоїздів «наярює» на гармошці. Олександр Юхимович пригадує, цей бронепоїзд був єдиний, що мав на озброєнні славнозвісні установки «Катюші». Доводилося їх не тільки застосовувати в бою, а й захищати...
Чудово пам’ятає бій на Луганщині. Тоді отримав поранення в руку розривною кулею. Нагадує війна про себе і наслідками контузії.
Усю війну плекав мрію про професію вчителя. Та молодих і тямущих військових неохоче відпускали до цивільного життя після перемоги. Довелося поєднувати службу із навчанням. Отримав освіту викладача біології та хімії. У педінституті зустрів і свою долю – пишноволосу красуню Олександру. Незабаром Олександр Юхимович і Олександра Степанівна відсвяткують 60 років подружнього життя...

Логін:
Пароль:
запам'ятати