Днями в Кобеляках відбулася урочиста подія: відкриття меморіальної дошки учасниці українського визвольного руху ХХ століття Харитині Кононенко.
Плиту встановили з нагоди 125-річчя від дня народження уродженки села Миколаївка Кобеляцького повіту.
Меморіальну дошку розмістили на фасаді будівлі Музею літератури та мистецтва імені Олексія Кулика.
Із ініціативою вшанувати діячку волонтерського руху з підтримки Української повстанської армії, Українського Червоного Хреста і жіночих організацій виступив регіональний представник Українського інституту національної пам’яті в Полтавській області Олег Пустовгар. Працівники виконкому Кобеляцької міської ради підтримали цю ідею.
Меморіальну дошку відкрили 18 жовтня, у день народження видатної землячки. Право відкрити меморіальну дошку ведучі надали виконуючому обов’язки голови міськради Василю Кіптілому та Олегу Пустовгару.
Для довідки. Харитина Кононенко як письменниця, публіцистка, науковиця, перекладачка, діячка «Просвіти», етнографка і журналістка зробила вагомий внесок в українські літературу і мистецтво.
У міжвоєнний період Харитина Кононенко жила в Галичині. Створила серед українок краю осередки жіночого руху «Просвіти». Займалася органiзацiєю жiночих гурткiв на Холмщинi, Посяннi, Лемкiвщинi. Друкувала етнографiчнi довiдки у львiвських виданнях.
1941-го Харитина їде до Рівного, де очолює «Жіночу службу України» і займається організацією Українського Червоного Хреста. Завдяки її зусиллям, вдалося врятувати тисячі людей, особливо в перші роки німецької окупації. Організувала велику громадську їдальню, велику кухню. Допомагали голодуючому Києву, полоненим, яких було безліч і які гинули на очах від тифу і голоду. Харитя щодня відвідувала табори полонених, а їх було в Рівному три.
Після заборони німцями 1942-го діяльності Українського Червоного Хреста, Харитина Кононенко очолює його підпільну структуру, тісно пов’язану з формуваннями Української Повстанської Армії. Організовує медичне забезпечення для бійців УПА. Налагоджує роботу «Жіночої служби України» на Волині. Її робота – надання практичної медичної і соціальної допомоги, притулку звільненим з полону.
За співпрацю з УПА Харитину Кононенко 16 липня 1943-го арештувало гестапо. 15 жовтня 1943-го її розстріляли, а тіло спалили.
