У 6‑му номері «ЕХО» була опублікована стаття під назвою «Інваліда без ніг везли з Кобеляцької лікарні в багажнику». На неї відреагували не лише звичайні читачі, а й керівництво міськради та адміністрації медичного закладу.
Одразу відзначу, що публікація мала на меті привернути увагу як влади, так і милосердних земляків до проблемної ситуації, в яку потрапив житель Кобеляк Григорій Телятник. Чоловік уже кілька років бореться із важкою хворобою, а в результаті ускладнень, що вона викликає, в нього розвинулася гангрена і це призвело до ампутації ніг. До проблеми зі здоров’ям додалися ще й, на жаль, звичні фінансові проблеми. Звичайній сім’ї катастрофічно не вистачає грошей, аби купляти необхідні для лікування медикаменти. Тому Григорій Телятник особисто попрохав редакцію про висвітлення ситуації, в яку він потрапив. Він сподівався на фінансову допомогу з боку милосердних земляків. Окрім того, інвалід розповів і про вельми неприємний інцидент, коли йому після ампутації другої ноги, довелося їхати з лікарні додому фактично в багажнику автомобіля.
Приємно констатувати, що прохання Григорія Телятника знайшло відгук у серцях людей. За кілька днів на його банківську картку надійшли близько 20 тисяч гривень. За ці кошти сім’я оперативно придбала медикаменти, що сприяють заживанню гнійних ран. Стан здоров’я Телятника покращився.
Зацікавилися фактами, наведеними в статті, і представники влади. Виконуючий обов’язки міського голови Василь Кіптілий пообіцяв, що контролюватиме, аби в адміністрації лікарні провели своє розслідування і зробили висновки з цієї печальної історії. Адже, за його словами, і в медзакладі, і в територіальному центрі по наданню соціальних послуг є транспорт для того, аби перевозити людей з обмеженими руховими можливостями.
У відділеннях лікарні розмісять таблички із вказаними номерами телефонів «соціального таксі»
Автор цієї і попередньої статті про Телятника був запрошений у лікарню для вияснення ситуації. У розмові, окрім директора лікарні Олександра Горбенка, взяла участь і керівник центру соціальних послуг Ніла Сулима, а також хірург Ігор Задорожній.
Ніла Сулима повідомила, що вже після опублікування статті Григорія Телятника доставляли до лікарні транспортом терцентру. І соціальна служба й надалі готова допомагати інваліду.
Керівник центру висловила здивування з приводу того, чому сім’я інваліда під час попередньої його госпіталізації не звернулася за допомогою. Вона сказала:
— Ми постійно публікуємо оголошення про надання різного виду послуг на сайті Кобеляцької міськради. А людей з обмеженими руховими можливостями возимо і в лікарню, і в ніші заклади вже давно. Раніше використовували для цього ще «вазівську» «четвірку», а зараз у нас є спеціально обладнаний для перевезення інвалідів‑візочників мікроавтобус «Мерседес».
Директор лікарні Олександр Горбенко, у свою чергу, зазначив:
— Лікарня теж ніколи не відмовляє людям, які у схожих ситуаціях звертаються за допомогою. У нас є автомобіль для цього. Ми неодноразово возили ним людей з лікарні. Чому в описаному випадку люди не звернулися за допомогою — не знаю. Ми б не відмовили.
Лікар-хірург Ігор Задоржній розказав:
— Я теж нічого не знав про те, що в родини Телятника виникли проблеми із тим, щоб доїхати додому після виписки з лікарні. Та й ви ж розумієте, що моя справа лікувати, а не транспортувати. Хоча, якби люди звернулися, я б, у свою чергу, обов’язково поінформував би про їх проблему керівництво закладу. І впевнений, що людям би допомогли.
У автора статті немає підстав сумніватися в тому, що всі керівники і лікар говорять правду. Тим більше, що це підтверджує і дружина Григорія Телятника, до якої ми теж зверталися під час подальшого вивчення прикрої ситуації.
Катерина Олександрівна розказала:
— Дійсно, ми не зверталися до адміністрації лікарні за допомогою в транспортуванні мого чоловіка після операції. А про те, що можна звернутися до соціального центру, дізналися оце від вас. А вже коли дізналися, то й звернулися. Не виню я й хірурга. Точно пам’ятаю, що коли чоловіка виписували, то Задорожній був на операції.
…Водночас під час розмови керівник лікарні Олександр Горбенко прийшов до висновку, що потрібно в кожному відділення медзакладу, особливо у хірургічному, додатково розмістити інформаційні повідомлення про те, що в разі виникнення подібних проблем люди одразу можуть звернутися за допомогою до центру з надання соціальних послуг. Або — до адміністрації лікарні.
І це правильно. Адже люди не повинні ще додатково просити про допомогу в разі, коли їм нічим доїхати із медзакладу. Проблема має вирішуватися ледве не в автоматичному режимі.
Безкоштовні медикаменти є, перевірити може кожен
Під час розмови в лікарні було озвучене ще одне запитання від анонімної читачки «ЕХО». Жінка запитувала і водночас обурювалася. Її цікавило, чи дійсно в лікарні є безкоштовні медикаменти.
Нагадую, що говорила наша читачка:
— От ви в одні статті, про розмову з Горбенком, пишете, що безкоштовні ліки є. А в іншій, про Телятника, вже пишете, що ліків немає. Коли вірити, де правда?
Ці запитання були переадресовані Горбенку. Головний лікар пояснив:
— Безкоштовні медикаменти дійсно були і є. Звичайно, не всі, а лише ті, що внесені в перелік ліків, придбання яких фінансується із бюджету. Перевірити правдивість моїх слів може кожен хворий самостійно, не обов’язково для цього звертатися в газету. На кожному медичному посту в кожному відділенні цей перелік є у вільному доступі. Хворі і їх родичі можуть безборонно ознайомлюватися із цією інформацією. Звичайно, усіх без виключення медикаментів, особливо дорогих, іноземного виробництва, у цьому переліку немає. Ми, на жаль, не такі багаті, щоб мати змогу закупити всі медикаменти. Але найнеобхідніші ліки є.
Що ж, будемо сподіватися, що представники влади і керівництво лікарні зробили адекватні висновки із прикрої ситуації. У всякому разі, вони демонструють саме це.
А головне — люди відгукнулися на прохання про допомогу. І гуртом допомогли інваліду. І це радує найбільше.
Але допомога досі потрібна. Якщо маєте можливість, Картка 5168 7451 6502 2382. Небудьте байдужими.
