«Лагідні» батьківські руки забили дитину до реанімації

Кричущий факт «виховання» в районі Молодіжного(Кременчук): батьки-алкоголіки жорстоко побили чотирирічну дівчинку. Із численними синцями та саднами по всьому тілу дитина була доставлена до реанімаційного відділення міської дитячої лікарні.
Окрім побитого до крові тіла, медики констатували ще один страшний діагноз – гнійний менінгіт.

Малечу до родини більше не повернуть
«Ситуація дуже тяжка та неприємна. Це співмешкання чоловіка, жінки та двох неповнолітніх дітей важко назвати родиною. Двадцятичотирирічна мати міцно п’є, її двадцятидворічний співмешканець теж прикладається до пляшки. Свою меншу чотирирічну дівчинку дорослі взагалі замордували.
Старше шестирічне дитя теж зазнало несправедливості. Дитині вже скоро до школи, а вона не знає навіть, що воно таке. До дитячого садочка малюка теж ніхто не водив – не до того батькам. Тож у судовому порядку у найближчому майбутньому матір позбавлять бактьківських прав і відберуть дітей. Малеча до них більше не повернеться», – коментує начальник відділу кримінальної міліції у справах дітей Автозаводського райвідділу Олег Головаш.
Наразі справа направлена до прокуратури Кременчука. З початку цього року працівники ВКМСД надіслали до прокуратури вже п’ять справ, що стосуються фактів побиття неповнолітніх дітей. Усі вони мають тяжкі наслідки.

Медики воліють не говорити про хворобу
Поки правоохоронці збирали матеріали справи, скалічене дитя перебувало у реанімації. Страшний діагноз – гнійний менінгіт – виник у результаті запущеності. Дитину ніхто не лікував, до поліклінік ніхто не водив, хвороба розвивалася сама пособі, могло статися найстрашніше.
«Дівчинка потрапила до нас у тяжкому стані, ми робили все можливе», – повідомили у реанімаційному відділенні.
Коли самопочуття дитини покращилося, її перевели до відділення педіатрії старшого віку.
«Нині стан здоров’я дівчинки середньої тяжкості. Вона адекватно спілкується і, безумовно, ми продовжимо лікування», – розповіли у відділенні.
Як може розвинутися хвороба дитини та на що вплинути? Про це медики воліють не говорити, адже перебіг гнійного менінгіту та ускладнення після нього можуть бути найрізноманітніші.

Коментар психолога
Загалом у світовій практиці є два методи виховання: один не виключає рукоприкладства, інший – категорично його заперечує. У слов’янських країнах дотримуються першого. Такий уже у нас менталітет. Прислів’я: «за одного битого двох небитих дають, та й то не беруть» – яскраве тому підтверження.
«Виходячи із сьогоднішніх норм права та сформованих поглядів, можу зробити один висновок – дитину бити не варто. Та світогляд слов’янських країн одним махом не переробиш. Отже, максимум, який можуть дозволити собі дорослі, – це легенький ляпанець по попці. Ті ж дорослі, які переходять цю межу, – помиляються. Не потрібно бути психологом, щоб знати, що підняти руку на беззахисну малечу може тільки та людина, якій не вистачає авторитету виховати її влучним словом.
Батьки б’ють своїх дітей від власного безсилля, для них це лише спосіб самоствердження. Звісно, випадок жорстокого побиття чотирирічної дівчинки – зовсім інша справа. Якщо батьки систематично п’ють, то оковита робить свою «чорну» справу. Алкоголізм – хвороба, яка призводить до незворотних наслідків. У людини змінюється психіка, вона не здатна себе контролювати, стає агресивною. Свою злість часто виплескують на дітей, адже вони не можуть відповісти на жорстокість.
Певна річ, за таке батьків необхідно карати. За кордоном є практика тимчасового позбавлення батьківських прав. Тоді у горе-батьків є шанс взятися за голову, виправитися, повернути собі рідне створіння. У нас позбавляють батьківства назавжди. Для таких батьків це покарання – зайвий привід скаржитися на життя, клясти жорстоку долю та безчуйних людей, що забрали дитя, і надалі занурюватися у пиятику», – коментує кременчуцький психолог Олена Веремєєнко.

Із побаченого
«Ой, та що ти там розумієш, малий ще… і не виривайся, стій спокійно, чого ореш, закрий рота свого, як ти мене уже дістав…», – такий монолог довелося почути на вулиці Кременчука. Молода і, на перший погляд, абсолютно адекватна матуся лупцювала свого сина, крила його останніми словами. Малюк виривав руку, кричав на всю вулицю, падав на асфальт і аж ніяк не хотів іти.
Якщо бити – це метод, то чому він не діє? Та тому, що «вбивати» уявлення про дисципліну слід не стусанами, а банальною повагою та увагою до малюка. Звісно, якщо ви вмієте поважати.

Логін:
Пароль:
запам'ятати