Співпраця Анатолія Шкарбана і полтавської фірми «Арт-поле», де головним інженером працює Дмитро Чурілов, розпочалася у 2008 році. На той час полтавці встановлювали в Ліщинівському будинку-інтернаті вуличне освітлення. «Я вже тоді був по-хорошому шокований їх ставленням до роботи», - розповідає Анатолій Миколайович. – Молоді хлопці, але по-дорослому скрупульозні і відповідальні».
І коли депутат обласної ради Анатолій Шкарбан вирішив реалізувати у ввіреному йому закладі унікальний для Полтавщини проект по використанню сонячної енергії, то одразу ж згадав про спеціалістів із «Арт-поля». «Вуличне освітлення – це добре, але це вже банально», – згадує Анатолій Шкарбан. – А ось сонячні батареї, використання невичерпної енергії Сонця, замість дорогого і вичерпного газу – це моя мрія. І здійснювати її я запропонував саме Дімі Чурілову».
Коли стало відомо, що з обласного бюджету на встановлення в Ліщинівському будинку-інтернаті сонячного колектора виділені гроші, до директора один за одним поїхали підприємці. І почали пропонувати свої послуги по реалізації цього проекту. «Приїжджали до мене і наші, кобеляцькі, – говорить Анатолій Миколайович. – Розповідали, що легко справляться із цією роботою. Назвали суму – 500 тисяч гривень. А я їм: «Хлопці, в мене бюджетні гроші, цифра визначена і збільшити її неможливо». Вони через тиждень знову приїжджають і кажуть: «У вас 250 тисяч? Зробимо й за таку суму». Непоганий «зазор у хлопців, чи не так? Не буду називати прізвища цих «шабаїв», нехай собі працюють потихеньку. Але вони мене ще більше впевнили – співпрацювати потрібно з «Арт-полем».
Полтавці, ознайомившись із пропозицією, почали швиденько вивчати зовсім нову для них тему. І «загорілися» цим проектом. «Ви розумієте, ми тут в Ліщинівці не просто сонячні батареї встановлюємо, - захоплено розповідає вже Дмитро Чурілов. – ми, можливо, чемпіонський прорив здійснюємо. Це повинно стати державним пріоритетом. Сонце – це невичерпне джерело енергії, це економія газу. Встановлення такого обладнання по всій Україні створить тисячі робочих місць, задіє сотні підприємств, наповнить бюджет. Зрештою – це енергонезалежність держави. Ось на що потрібно направляти іноземні кредити, а не на закупівлю газу чи китайського ширпотребу».
– Ну як з такими не співпрацювати? – посміхається Анатолій Шкарбан. – Це ж державний муж говорить!
Бригада монтажників із Полтави розпочала роботи по встановленню в Ліщинівці сонячного колектора в червні. Пуск об’єкта в дію запланований на кінець серпня – початок вересня. «Можна було б зробити і швидше, але ми з Анатолієм Миколайовичем намагаємось одразу купу зайців набити, – пояснює Дмитро Чурілов. – Один об’єкт виконувати кілька функцій – і сонячну енергію акумулюватиме, і приміщенням для сушіння білизни слугуватиме».
За підрахунками будівельників 15 сонячних колекторів корисною площею 30 квадратних метрів даватимуть змогу щоденно нагрівати 6-8 «кубів» води до температури 70 градусів. Причому працюватимуть батареї і влітку, і в зимовий період. Це дасть змогу економити на підігріві води для пральні до 70 відсотків газу. Орієнтовний термін окупності обладнання вартістю в 250 тисяч гривень – 6-7 років. Це в тому випадку, якщо газ не буде дорожчати.
«Скептики, які не вірять в рентабельність використання енергії Сонця дуже помиляються, - пояснює Дмитро Чурілов. – Вони певно не знають, що зараз на нашій широті рівень сонячної радіації ідентичний тому, що був в Криму десять тому. Крім того, кількість сонячної енергії можна прорахувати. Є в нас ще солома, гній, інші потенційні джерела енергії. Але з ними важче – їх потрібно доставляти, складувати, зрештою купувати в того ж фермера. А сонце видає енергію постійно і безкоштовно, без будь-яких договорів і форс-мажорів».
До Ліщинівського проекту енергію Сонця на Полтавщині використовували лише два приватних магазини. І один далекоглядний полтавський мільйонер встановив у себе на будинку сонячні батареї. «А в Таїланді цілі стадіони за допомогою Сонця освітлюють, – вголос міркує Чурілов. – Нічого, і в нас так буде. Ну чим ми від них гірші?»
Вартість сонячного колектора для обігріву житлового приміщення площею в 70-80 квадратних метрів на сьогодні становить 15 тисяч гривень. «Але це тому, що конвеєрного виробництва немає. Та й батареї китайські, – підбадьорює Дмитро. – Через 3-4 роки вони в половини українців повинні бути…»
