Ведучий заходу – сільський голова Харківецької сільської ради Юрій Журба, розпочинаючи мітинг, наголосив на тому, що, не зважаючи на свою віддаленість у часі, Друга світова війна не перестає нагадувати нам про себе, виринаючи невідомими фактами, доторкаючись до наших душ тим, що з року в рік віддає нам зранена війною земля.
Далі до слова було запрошено голову райдержадміністрації Миколу Купріяна, який у своєму виступі провів для присутніх своєрідний екскурс кривавими стежками війни, що пролягли через Пирятинщину. Він, зокрема, сказав: «Це перепоховання вертає нас у лиховісні дні вересня 1941 року, коли війська Південно-Західного фронту отримали наказ відступити на лівий берег Дніпра. Радянські військові частини, що проходили через Пирятинський район і обороняли Пирятин, були оточені ворогом і дали свій останній героїчній бій в урочищі „Шумейкове“. Окремі підрозділи разом із бійцями Пирятинського батальйону винищувачів якийсь час дислокувалися в лісах поблизу Повстина. Це невелике формування теж було оточене фашистами і практично всі радянські бійці загинули на початку жовтня в останньому нерівному бою. Шлях відступу радянських військ був густо засіяний нашвидкуруч зробленими похованнями, на яких навіть не ставилися таблички з написами, щоб їх не сплюндрував ворог».
Перед присутніми виступили також заступник голови районної ради Григорій Вельбой, голова районної ради ветеранів Богдан Дубецький. З поетичним словом до учасників мітингу звернулися Харківецькі школярі. Панахиду по загиблому невідомому воїну відправив благочинний Пирятинського району Української Православної Церкви, настоятель храму Різдва Богородиці отець Михайло.
За традицією, над свіжою солдатською могилою, у знак вшанування військової доблесті загиблого, прозвучав прощальний бойовий салют, після завершення якого невідомий солдат навіки упокоївся у Харківецькій землі.
