Мульча — це «ковдра» для землі

У минулому номері ми з вами переконалися, що ґрунт живий. Як доглядати за ним без перекопування та оранки — розглянемо пізніше. На сьогодні стоїть нагальніша проблема: як зберегти вологу. Для цього існує досить простий та високоефективний метод: мульчування. Мульча — це «ковдра» для землі. Звучить дивно, та де ви бачили у природних умовах голу чорну землю? Ніде! Тільки наші «рукотворні» ділянки стоять голі і ми бігаємо по них із відрами, шлангами, сапами, не розгинаючись від роботи. Метою агротехніки природного землеробства є зниження трудомісткості робіт на присадибній ділянці та відновлення гумусу в ґрунті. Дякуючи тільки одній операції — мульчуванню, — в ґрунт вносяться органічні рештки, які з задоволенням поїдаються «населенням» ґрунту і перетворюються на гумус з натуральними мінеральними добривами. Одночасно пригнічується ріст бур’янів, зберігається волога, ґрунт стає рихлим. За допомогою мульчі успішно «лікується» солончак, який ми утворюємо щедрим поливанням.Тому городникам доводиться у 5(!) разів менше часу витрачати на прополювання бур’янів, у 3(!) рази менше поливати, а розпушувати ґрунт зовсім не потрібно (це за Вас зроблять «друзі» черв’яки). Шар мульчі виконує функцію ковдри. За її допомогою протягом дня/ночі температура в ґрунті вирівнюється: вдень ґрунт не перегрівається та не пересихає, вночі — не переохолоджується. Це покращує умови розвитку рослин і утворення конденсату, що живить рослини вологою. Дякуючи мульчі, вдень ґрунт залишається прохолодним, тепле повітря спускається до нього по каналах (ходи черв’яків, пустоти, залишені відмерлими корінцями), на холодних стінках яких випадає конденсат. Вночі тепле вологе повітря піднімається вгору і на прохолодній мульчі випадає роса. Таким чином, дякуючи мульчі та пористій структурі ґрунту, на грядках автоматично функціонує природна система «автополиву». До речі, з повітря вологи в ґрунті акумулюється вдвічі більше, ніж приходить з опадами. Такий покрив забезпечує харчуванням живих ґрунтових організмів, які в процесі життєдіяльності виділяють вуглекислий газ для вуглецевого харчування рослин. Мульча зменшує глибину промерзання ґрунту взимку. Навесні ґрунт швидко починає відтавати, раніше прокидаються черв’яки та інші «працівники», які відразу ж починають утворювати гумус. Дякуючи цьому, рослини швидше розвиваються, а ми одержуємо ранній та добрий врожай. Мульчопокрив захищає ґрунт від вимивання після поливів та опадів, вода рівномірно просочується в глибинні шари ґрунту, а потім рослини корінням піднімають її нагору. Мульча буває двох видів — із органічних та неорганічних матеріалів. Перевага органічного покриву в тому, що він є кормом для ґрунтової живності, з нього утворюються мінеральні елементи та гумус. Перевага неорганічного мульчопокриву — він краще зберігає вологу та практично повністю припиняє ріст бур’янів. Для органічної мульчі використовують усі без виключення бур’яни, листя дерев, пагони порослі, скошену газонну та лугову траву, бадилля та гичку городніх культур, солому, сіно, тирсу, перегній, папір і картон без кольорового друку, ганчір’я з натуральних та напівнатуральних волокон, кухонні відходи. Скошену траву потрібно прив’ялити, а потім розкласти у міжряддя шаром 5–10 см. Навколо розсади залишайте незакритою навколо стовбурну ділянку. Таку мульчу треба підкладати кожні 1–1,5 тижні, бо нижній шар постійно з’їдатиметься, а верхній — висихатиме і товщина її зменшуватиметься. Кухонні відходи подрібніть, перегній (але не свіжий гній!) покладіть тонким шаром у міжряддя, прикрийте травою, бур’яном. Такий «бутерброд» буде до смаку ґрунтовій живності. Сухі матеріали: сіно, солому, листя використовують перепрілими або перемішавши з соковитими матеріалами. Тирсу треба попередньо приготувати: змочити, перемішати з подрібненою травою та іншими соковитими рештками, перемішувати раз в декілька днів, поки тирса почне змінювати колір. Тільки після цього іі можна використовувати як мульчу. Сама тирса злежується і перекриває доступ кисню до ґрунту та рослин. Чим більше різноманітних рослин у «ковдрі», тим вона корисніша для рослин. За допомогою картону, паперу, ганчірок можна робити пізні висіви насіння рослин. Добре залийте канавки, дайте вбратися воді, посійте насіння, притрусіть перегноєм, землею і накрийте. Найкраще це робити ганчірками. Коли побачите, що насіння зійшло — ганчірки зніміть. Восени ґрунт мульчують шаром 5–10 см. Для цього використовують листя, солому, бур’яни, бадилля, гичку огородніх рослин. З неорганічних матеріалів найкраще використовувати агроволокно, світлонепроникну перфоровану плівку, яка обмежено пропускає воду. Така плівка підвищує температуру ґрунту на 2 градуси та пригнічує ріст бур’янів. Світлопроникну плівку не слід використовувати, так як вона, навпаки, стимулює ріст бур’янів.