Іноді жінки, які перебувають у відпустці з вагітності та пологів, можуть втратити робоче місце через недобросовісних керівників. Пропонуємо витяги із законів, що захищають декретниць. Також корисною буде інформація про урядову програму «Муніципальна няня».
Згідно з частиною 3 статті 184 Кодексу законів про працю, звільняти жінок, які мають дітей віком до трьох років, роботодавцям заборонено. Ця норма стосується як працюючих жінок, так і тих, хто знаходиться в декреті. На їх місце можуть прийняти нового працівника, але це не означає, що він займе її місце. Це всього лише тимчасова міра, до якої вдаються роботодавці, щоб не зупинявся робочий процес. По закінченню декретної відпустки таких тимчасових працівників, як правило, звільняють, а жінка повертається на своє колишнє робоче місце.
Незважаючи на загальне правило, бувають такі життєві ситуації, коли зберегти колишнє місце роботи просто не представляється можливим. У статті 184 КЗпП йдеться, що в разі ліквідації підприємства, звільненню підлягають у тому числі й матері, у яких дитині не виповнилося 3 років, але їх подальше працевлаштування обов’язкове.
Частина 4 статті 36 КЗпП містить в собі гарантію, яка захищає співробітниць від подібних випадків. У разі реорганізації підприємства трудовий договір продовжує діяти, а це означає, що не потрібно писати нову заяву про прийняття на роботу, і тим більше — про звільнення.
Але й тут є свої нюанси. Іноді після реорганізації прокочується ціла хвиля звільнень, коли скорочується чисельність або штат працівників. У цьому випадку закон альтернативою звільненню пропонує переведення співробітників на іншу роботу (частина 2 статті 40 КЗпП). Ця норма стосується і жінок, які перебувають у декреті. Але має бути дотримана одна умова: співробітник повинен дати письмову згоду на переведення.
Переведення можливе і тоді, коли цього вимагає стан здоров’я жінки. Згідно з частиною 3 статті 178 КЗпП, якщо жінка не має можливості приступити до своєї звичайної роботи, то вона переводиться на іншу із збереженням середнього заробітку, який у неї був раніше. Ця норма була прийнята з метою полегшити умови праці жінкам, які мають маленьких дітей.
Часто можна зустріти запитання працівників з приводу зміни трудової функції: що це таке, чи може її змінити роботодавець, що це за собою потягне? У законі пояснень, що таке трудова функція, немає, але існує доктринальне визначення цього поняття: під трудовою функцією слід розуміти: спеціальність, кваліфікацію, посаду.
Постанова Пленуму Верховного Суду України від 6.11.1992 № 9, пункт 31, пояснює, що переведенням на іншу роботу є доручення працівникові роботи, яка не відповідає його спеціальності, кваліфікації, посаді, визначеної трудовим договором. А це означає, що зміна трудової функції та переводу на іншу роботу — одне і те ж. Роботодавець не вправі його проводити без згоди працівника.
А ви вже чули про муніципальну няню?
«Муніципальна няня» — це додаткова грошова допомога від держави новоспеченим батькам. Кошти на послуги няні виплачують незалежно від того, чи виходить мама на роботу, чи залишається у декретній відпустці. Допомогу від держави зможуть отримати 25 тисяч сімей. На програму в держбюджеті на 2019 рік уряд заклав 500 000 000 гривень. Щомісяця держава виплачуватиме сім’ям 1626 гривень на відшкодування послуг няні.
Щоб отримати гроші, батькам потрібно самостійно знайти няню та укласти з нею офіційний договір про працевлаштування. Нотаріальне завірення не потрібне.
Після цього необхідно подати документи до відділення соціального захисту за місцем проживання. Також потрібно додати копію договору з нянею, свідоцтво про народження дитини, копію сторінок паспорта мами, підтверджуючі документи про оплату послуги няні (виписку з банківського рахунку, розрахункову квитанцію). Щомісяця до 5 числа потрібно надавати документи про оплату праці няні. Це, кажуть в Уряді, можна буде робити в управлінні соцзахисту або електронною поштою, або в інший зручний спосіб. Рішення про нарахування компенсації ухвалюється протягом 10 днів з моменту подання документів, а нарахування — ще через три дні.
Він передбачає підтримку жінок працездатного віку, які працюють нянями. Раніше їх рідко оформляли на роботу офіційно. Така тіньова зайнятість була невигідна для тих, хто ще не досяг пенсійного віку. Зокрема, йдеться про жінок, яким до виходу на пенсію залишилося 5 і більше років. Держава пропонує офіційне працевлаштування, щоб вони могли збільшити страховий стаж.
Жінка, яка хоче офіційно працевлаштуватися у сім’ї з догляду за дітьми, має оформитися як фізична особа-підприємець. Далі відкрити рахунок в банку. Туди нараховуватимуть її зарплату. Щомісяця няня сплачуватиме податок 500 гривень — 5 % від суми доходу. Також єдиний соціальний внесок — 816 гривень. Це загалом — 1319 гривень. Водночас у великих містах заробітна плата няні коливається від 8 000 до 10 000 гривень.
Крім того, при оформленні на роботу няні зможуть претендувати на отримання житлової субсидії. Адже офіційно безробітні громадяни мають право на допомогу за умови сплати ЄСВ. У випадку відкриття ФОПу єдиний соціальний внесок сплачується щомісяця.
Компенсація послуги «муніципальна няня» не надається батькам, які є батьками-вихователями дитячих будинків сімейного типу, прийомними батьками, якщо вони отримують грошове забезпечення відповідно до законодавства.
Зачекайте, йде завантаження...
