У розпалі — сезон посадки картоплі. Дефіциту посадкового матеріалу немає, як і дефіциту вологи в землі. Отже, через 15–20 днів городи зазеленіють від дружніх сходів. І розпочнеться майже вічна епопея боротьби з колорадським жуком.
Можна не сумніватися в тому, що не дивлячись на всілякі розрахунки економічної доцільності вирощування картоплі на домашніх городах, її таки садитимуть. Головна причина — відсутність у більшості українців достатньої кількості грошових знаків для того, щоб просто купляти овочі на ринку або в магазині і не «заморочуватись» їх вирощуванням. Тим більше, що цьогорічні весняні ціни на овочеву групу продовольчих товарів таки «кусаються». Картопля до десяти гривень за кілограм і капуста та цибуля по двадцять примушують, як казав класик вітчизняної політики та словесності, «браті лапаті і капаті».
Та облишимо політику і перейдемо до справ більш прозаїчних. А саме — поговоримо про те, як убезпечити вже посаджену картоплю від колорадського жука, який їй найбільше дошкуляє. До речі, ця тварюка із не меншим ентузіазмом поїдає ще й томати та баклажани, у голодні для неї роки не цурається і перцю.
На ринку хімічних препаратів, які мають допомагати боротися із колорадським жуком, представлені десятки, якщо не сотні інсектицидів з різними назвами. Але, як свідчить практичний досвід городників?аматорів, далеко не всі засоби захисту рослин є ефективними. І тому людям доводиться витрачати власні гривні і здоров’я для того, щоб кропити свою картоплю не один і не два рази.
У принципі, є дві головні причини того, що препарати не діють. Перша — це той факт, що ринок заполонив фальсифікат. Уже давно ніхто не перевіряє, хто і чим торгує в спеціалізованих магазинах та на базарних площах. У основному і самі продавці не впевнені в тому, що вони продають дійсно якісний товар. А відрізнити підробку чи «розбодяжений» інсектицид від якісного неможливо без проведення лабораторних досліджень.
Причина друга. У основному в Україні продають інсектициди, у яких діючою речовиною є імідаклоприд. Вони мають різні торгівельні назви, приміром — Престиж, Бомбардир, Жукомор, АнтиХрущ, АнтиЖук, Антиколорад, Тірана, Броня, Матадор, Ратібор, Конфідор і так далі.
Деякі агрономи-практики говорять про те, що жуки вже призвичаїлися до препаратів на основі імідаклоприду. Звичайно, це потрібно доводити в лабораторних умовах. А ось те, що імідаклоприд шкідливий для бджіл, є фактом. У країнах Євросоюзу його заборонили для використання на відкритому повітрі.
Певно, виробники хімпрепаратів, знаючи про те, що колорадські жуки хутко адаптуються до «старих» інсектицидів, постійно експериментують, створюючи засоби захисту рослин, у яких поєднані кілька діючих речовин.
Так, зараз на кобеляцькому та інших ринках з’явився інсектицид Турбо Престо. Він і є представником ряду препаратів з різними діючими речовинами.
Окрім того, із відносно нових препаратів продавці виділяють протруйники (речовини, якими картоплю обробляють до висадки) — Метакса і Стоп Жук. Присутні на ринку і давно відомі городникам Престиж, Броня, Матадор, Агрозахист.
Та далеко не всі городники є прихильниками обробки бульб до посадки. Частина із них воліють працювати інсектицидами по листю. Серед новинок, яких до 2019 року практично не було на ринку, — Ампліго та Кораген. Один із агрономів, який мав можливість використовувати саме ці препарати, підтвердив їх ефективність. Донедавна ні Кораген, ні Ампліго не продавали в дрібній розфасовці. Зараз — фасують і продають.
Непогана репутація і в японського Моспілану. Тим більше, що він вважається безпечним для бджіл.
На останок — кілька слів про біопрепарати. Їх теж є десятки найменувань. Проти жука рекомендують навіть Бітоксібацилін. Але необхідно вирахувати, що він не діє на дорослих комах, вкритих лускою, а лише на личинки. Окрім того, вам доведеться буквально заливати картоплю Бітоксібациліном, що досить дорого. Більш перевіреним і дієвим у боротьбі із колорадським жуком усе ж є інший біопрепарат — Актофіт.
Використання так званих народних способів боротьби із колорадським жуком є темою найбільш суперечливою. Безумовно, усім хочеться мати на столі «небризкані», екологічно чисті овочі. Але всі ці способи і методи є найбільш ризикованими в плані збереження урожаю. Вони просто можуть не подіяти, адже досить часто своїми «секретами» діляться звичайні пройдисвіти, метою яких є лише бажання привернути до себе увагу.
Сьогодні дачники повертаються до старого випробуваного способу вирощування картоплі на мульчі. Для цього на перекопаній з осені ділянці для картоплі згрібають високий шар мульчі. Це можуть бути опале листя, сіно, солома, молоді бур’яни та інші матеріали. За зиму вони осідають від природних процесів, розкладання. Під тиском снігу навесні набухлий шар мульчі злегка розсовують, розкладають бульби картоплі і знову прикривають зверху шаром мульчі, висотою 25–30 сантиметрів. Жуки вловлюють запах свіжої зелені картоплі, але дістатися до неї через шар мульчі не можуть і гинуть. Восени мульчу згрібають з грядок, збирають урожай бульб.
Автор цієї статті мав досвід посадки картоплі на ділянці, де кілька місяців лежала купа соснової кори і тирси. Результат був несподіваним. Протягом усього сезону на цій ділянці жодного разу не були застосовані пестициди. Картопля уродила добре і не була вражена ні жуком, ні медведкою.
Настої різних трав та приманки теж можна використовувати для боротьби з жуком.
P.S. Якщо хтось має власний ефективний і екологічно безпечний метод боротьби з колорадським жуком, будь ласка, поділіться досвідом. Для перевірки висаджено два відра картоплі.
Зачекайте, йде завантаження...
