У попередньому номері «ЕХО» ми поділилися основними секретами вибору хороших саджанців суниці садової. Зараз розповімо про головні агротехнічні прийоми, які обов’язково потрібно використовувати при вирощуванні цієї ягідної культури.
Одним із секретів вирощування полуниці у відкритому ґрунті вважають тонкощі підготовки місця. Ягідні грядки нарізають з півночі на південь. Якщо північну частину грядки зробити вищою, а до південної — плавний ухил, кущі отримають максимум сонячного світла, що здатне прискорити дозрівання полуниці. Якщо ви зробите для своєї суничної «плантації» гряду висотою сантиметрів тридцять і шириною від метра до півтора, то на ній можна висадити саджанці у два-три ряди. Краще накрити гряду агротканиною. Тоді ви будете отримувати урожай значно більший, кращої якості і на два-три тижні раніше, аніж всі інші. Цей нехитрий, але досить дорогий агроприйом дає змогу самостійно змінити клімат на своїй грядці. Рослинки будуть буквально перенесені на 300 кілометрів південніше. Тобто, ваша суниця достигатиме одночасно із херсонською.
Підготовка ґрунту. Ґрунт для вирощування полуниці — пухкий, слабокислий або нейтральний, — перекопується із внесенням органічних добрив (компост, перегній), торфу, доломітового борошна, деревної золи.
Технологія посадки. Технологія посадки ґрунтується на глибині посадки куща: сердечко розетки не можна заглиблювати.
Воно повинно своєю основою «спиратися» на лінію ґрунту. Заглиблений кущик згниє, високо посаджений — пересохне. Посадивши кущ «сердечком на ґрунт», створюємо оптимальні умови для розвитку рослини. Садити краще у похмурий день. У сонячний день час посадочних робіт зсувається ближче до вечора. Якщо в найближчі дні очікується спекотна сонячна погода, саджанці прикривають. Можна газетами. Висаджені кущі мульчують перегноєм, добре поливають під корінь.
Основні пункти догляду за полуничною плантацією на присадибній ділянці — підгодівля і полив.
Перегній, коров’як і пташиний послід — три основи харчування полуниці. Для забезпечення всіх потреб культури такого набору органічних добрив досить. Перша порція добрива вноситься навесні, при обробці посадок після зими. Обрізавши всі відмерлі листя, вичистивши грядку, кущі мульчують перегноєм, поливають настоєм коров’яку або пташиного посліду, посипають деревною золою.
Другу порцію харчування рослини отримують при підготовці до цвітіння. Мульчування перегноєм після закінчення ягідного сезону не тільки підживить рослини перед зимівлею, а й послужить додатковим захисним шаром під час морозів. Правильний полив — половина успіху в боротьбі за бажаний урожай. Багато питань знімає організація крапельного поливу.
Але якщо немає такої можливості, то треба дотримуватися таких основ поливу полуничних грядок:
Ще кілька нюансів, які допомагають добитися багатого врожаю. Один із секретів отримання великого врожаю улюбленої ягоди полягає в наступному:
На молодих кущах, які готуються до першого цвітіння, обривають найперший бутон.
Це стимулює зростання самого кущика, нарощування кореневої маси і більш рясне цвітіння.
Сформовані кущі мульчують тирсою, соломою, сіном, щоб зберегти вологу від занадто швидкого випаровування, перепинити шлях бур’янам, створити навколо куща сприятливий мікроклімат.
Якщо ягоди формуються на материнському кущі, то під час цвітіння і плодоношення видаляють усі вуса.
Процедуру потрібно проводити регулярно: відростають вусики витягають сили з материнської рослини, що готується до плодоношення.
Укорінюючись, розетки на вусах стають конкурентами квітучого і плодоносного куща полуниці за вологу і харчування.
Під час заливних дощів врятувати урожай можна, накривши посадки плівкою, закріпленою на дугах.
Щоб під плівкою не накопичувався конденсат і не застоювалося вологе повітря, торці грядки залишають відкритими.
Великі важкі ягоди, що лежать на землі, стануть здобиччю слимаків, швидше почнуть підгнивати.
Запобігти цьому можна, підперши плодоніжки на попру, наприклад, протягнувши стебло між зубцями пластикової одноразової вилки, увіткнути столовий прилад ручкою в землю.
Хвороби полуниці — це гниль, фузаріозне і фітоспорозне в’янення, борошниста роса.
1. Борошниста роса — грибкова інфекція, що вражає всю надземну частину рослини. Листя, стебла, квіти і ягоди покриваються білим нальотом. Сприятливим середовищем для виникнення і поширення інфекції є перезволоження, погана вентиляція посадок.
Заходи профілактики борошнистої роси:
Борються з борошнистою росою за допомогою фунгіцидів: ранньою весною, коли кущі тільки формуються, друга обробка — на стадії формування квіткових бутонів, третя — після обрізки листя на зиму.
З народних засобів добре зарекомендував себе розчин із 20 грамів мила і 20 грамів купоросу, розведених у воді (15 літрів).
По 40 грам соди і мила на 10 літрів води — таким розчином можна обробити кущі перед початком цвітіння.
Зольний розчин: 3 столових ложки деревної золи розвести в десятилітровому відрі і настоювати дві доби, після чого розбовтати у відрі 40 грамів господарського мила і обробити рослини.
2. Фузаріозне, фітоспорозне в’янення — ще одне грибкове захворювання, що виявляється зміною забарвлення куща, в’яненням і засиханням рослини. Розвивається в умовах посухи в спекотні дні.
Для лікування застосовують «Фундазол» і «Бенорад».
3. Гнилі вражають полуницю в сезон дощів, сира і прохолодна погода — ідеальні умови для поширення зарази.
Профілактика:
Лікування хімічними препаратами: згідно з інструкцією із застосування, для лікування гнилей потрібно використовувати «Хорус», «Тельдор», «Фундазол», «Байлетон», «Сігнум», «Мерпан», Світч» та інші фунгіциди.
Народні рецепти:
На цьому все. У наступному номері ми розповімо про догляд за суницею у другій половині літа та восени.
Зачекайте, йде завантаження...
