Неякісний одяг може стати причиною захворювання

Ось і закінчилася тепла половина року. Мабуть чимало матусь помітили, що більша половина одягу, купленого дітям влітку, швидко зносилася, причому багатьом футболкам, шортам та маєчкам виявилося достатньо й одного - двох праннів, аби назавжди втратити колір та форму. Та набуття непривабливого зовнішнього вигляду – це ще найменше лихо, якого може завдати неякісний одяг. Гірше, коли він викликає подразнення шкіри, алергію, чи не дай Боже, провокує серйозні захворювання. А це цілком можливо, коли відповідну продукцію виготовлено з порушенням технології та використанням токсичних складових. Ще не так давно вітчизняні виробники вдягали наших малюків у не дуже яскраві, але цілком добротні вироби. Нині ж на споживчому ринку повно красивого, барвистого вбрання, яке радує око і вабить покупців. А кому з батьків не хочеться, щоб їхня дитина була одягнена, принаймні, не гірше від інших? Однак довірливих споживачів очікує розчарування: симпатичне дитяче вбрання часто містить неприпустимо високий відсоток хімічного волокна, котре шкодить здоров’ю дитини. До того ж при його виробництві використовують шкідливі барвники і добавки. З метою надходження у торгівельну мережу якісних і безпечних виробів, в Україні введено обов’язкову сертифікацію дитячого одягу та взуття. Реалізацію відповідної продукції, як вітчизняної так і закордонної без сертифікатів відповідності заборонено. На Полтавщині, перш ніж видати сертифікат відповідності, трикотаж направляють на дослідження до Випробувального центру Державного підприємства «Черкаський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» та в Державний випробувальний центр «Електромаш» ДП «Харківстандартметрологія», які акредитовані на проведення відповідних випробувань. Яким же вимогам повинен відповідати дитячий одяг, зокрема, трикотажні вироби? На сьогоднішній день в Україні діють міждержавні стандарти ГОСТ 904-87, ГОСТ 20462-87 і ГОСТ 12694-90, який розповсюджується на ясельний асортимент. Вони передбачають обмеження використання синтетичної сировини для маленьких розмірів, нормують збереження забарвлення і форми після прання та кількість стібків у строчці. Що стосується маркування, то поряд зі старим міждержавним ГОСТ 3897-87 в Україні діє введений в 2006р. український ДСТУ 4519:2006 «Споживче маркування товарів легкої промисловості. Загальні правила», який з поміж іншого, вимагає обов’язкового нанесення на маркування символів по догляду за трикотажним виробом, та детального позначення розмірів, де поряд з обхватом грудей повинен бути зазначений зріст дитини. Ця вимога не стосується лише продукції для немовлят. Природньо, що до виробів для новонароджених та дітей до трьох років висуваються найсуворіші вимоги, тому що в цьому віці одяг щільно прилягає до ніжної шкіри дитини. Тому всередині нього не повинно бути грубих єднальних швів із обметуванням зрізів. Використання оздоблення з синтетичних матеріалів (мережив, гаптування, вишивки, аплікацій) припустиме лише на одязі для короткочасного носіння (не більше двох годин). Небажана наявність ґудзиків, кнопок у місцях, які прилягають до тіла. Крім того, всі дитячі речі повинні виготовлятися лише з натуральних тканин. При проведенні випробувань трикотажного полотна експерти досліджують його сировинний склад, гігроскопічність (вбирання вологи, яке повинно бути максимальним у білизни та мінімальним у зимових та демісизонних виробів), здатність пропускати повітря та електризуватися (зазвичай, накопичує електричні заряди та погано пропускає повітря синтетика), стійкість пофарбування до різних фізико-хімічних впливів (прання, дії поту, сухого тертя). Крім того, в готових виробах також перевіряють відповідність лінійним розмірам після мокрих обробок, мінімально допустиме розтягування шва та, як уже зазначалося, число стібків у строчці, адже економія на нитках призводить до того, що готовий виріб з часом «повзе по швах». До речі, цікаво, що тканин, які взагалі не можуть виділяти шкідливі речовини, не існує! Навіть для 100%-ї бавовни допустима мінімальна кількість пестицидів, які можуть виділитися із самого бавовняного волокна, і формальдегіду, який застосовують для фарбування тканин. Але коли дитячий одяг якісний, шкода від мізерного залишку цих речовин зводиться нанівець після полоскання у звичайній воді. Дитячий одяг, який відповідає всім вимогам безпеки і нормативних документів, отримує санітарно-епідеміологічний висновок, а на його основі – сертифікат відповідності, або свідоцтво про визнання, якщо це стосується імпортної продукції. Торік фахівцями ДП «Полтавастандартметрологія» було видано 73 сертифікати відповідності на вироби трикотажні білизняні, у першому півріччі цього року - 45. Крім того, з початку року держінспекторами ДП «Полтавастандартметрологія» було перевірено 3 підприємства, які займаються пошивом одягу та постільної білизни, а саме: ТОВ учбово-виробниче об’єднання «Єдність», яке шиє сорочки, ТОВ «Фірма Редут», що виготовляє простирадла та ПП «Фірма «СВА-Експрес», яке шиє чепчики та трикотажні комплекти одягу для немовлят. На щастя уся перевірена продукція відповідала вимогам стандартів. Однак, трапляється, що деякі підприємці реалізовують подібний товар без сертифікатів відповідності. Відсутність сертифіката, як правило, означає, що річ продається нелегально. Найбезневинніші недоліки, які виявляють при дослідженні несертифікованої продукції: неякісне пошиття, "брехливі" дані про склад тканини і неповний перелік символів по догляду за нею. Адже наявність у дитячому одязі хімічних речовин вимагає особливої уважності під час прання, прасування, обробки пом'якшувальними засобами. Найчастіше поганою якістю «грішить» одяг китайського походження. Незрозуміло, як така продукція проходить митницю, але, потрапляючи на ринок, вона часто не витримує ніякої критики. Торговці вправно перекидають "заборонені" товари з однієї точки на іншу. А заплатити штраф у розмірі 300-500 грн їм набагато легше, ніж поклопотатися про сертифікат відповідності, на який подібний товар явно «на тягне». Наприклад, напис – "100% коттон" на «нелегальному» одязі абсолютно не гарантує, що у подібний виріб не додано синтетику, а порушення в тканині PH-балансу є потенційною причиною візиту його власника до дерматолога. Та найбільшу небезпеку приховує занадто яскраве, навіть їдке забарвлення, якого часто досягають за рахунок шкідливих хімічних барвників. Деякі з них можуть містити важкі метали, які потім мігрують з тканин та накопичуються в організмі людини. Так звані азобарвники нерідко провокують алергію. Та найстрашніша, і з повним правом, можна сказати, смертельно небезпечна забарвлююча речовина – ароматичний амін, яку виявили самі ж китайці в 10% дитячого одягу з лейбою "Made in China" під час перевірок, проведених за завданням уряду КНР. При тривалому контакті обробленої нею тканини зі шкірою людини можливі найсерйозніші наслідки. Виявляється, що амін є одним з найсильніших канцерогенів, який провокує виникнення і зростання ракових пухлин. Тож серед можливих наслідків постійного носіння таких "канцерогенних" костюмчиків – рак сечового міхура або уретри. Пестициди, які теж мають канцерогенні властивості, можуть довгий час зберігатися не тільки в грунті, а й в природній сировині (бавовна, льон, вовна). Вони мають шкіроподразнюючу та токсичну дію. Крім того сировину та вироби натурального походження інколи обробляють фунгіцидами та інсектицидами, аби їх не пошкодили міль та гризуни при зберіганні на складах та транспортуванні. При виробництві окремих тканин передбачено використання текстильно-допоміжних речовин (наприклад, термореактивних смол — фенол-формальдегідних, меламіно-формальдегідних та інших), які не завжди повністю вилучаються з виробів і матеріалів на різних етапах технологічного процесу. Тож споживачам слід уважно читати інформацію на маркуванні продукції. Етикетка повинна містити усі необхідні реквізити: назву країни, назву та адресу виробника, товарний знак (за наявності), позначення нормативного документа, обов’язковим вимогам якого має відповідати виріб, назву виробу, його артикул, модель, розміри, вміст сировини, дату виготовлення, символи щодо догляду, інформацію щодо сертифікації товару (за наявності), штриховий код. Адже якщо підприємство зекономило навіть на етикетках, то вже про забезпечення якості мова взагалі не йде... Не варто купувати занадто яскраві речі, з практично «люменісцентним» забарвленням. Дитяча білизна має бути світлою – чим менше фарби на розпашонках чи повзунках, тим менша вірогідність подразнень на тільці дитини. Наощуп виріб має бути м’яким та еластичним. Якщо трикотажне полотно оброблене за новітніми технологіями, то і після багатьох праннів, воно збереже свої споживчі властивості. Ну і останнє незмінне правило: новопридбану річ обов’язково потрібно випрати, адже під час виробництва вона пройшла через багато рук.