Закінчено збір суниці. Хіба що дехто із садівників продовжує ласувати або торгувати ягодами пізніх сортів, таких як Мальвіна. Цього року суниця порадувала досить хорошим урожаєм, хоча погода була далекою від ідеальної. Та в будь-якому разі закінчення збору означає лише одне — час засукувати рукава і починати готувати свою плантацію чи грядку до сезону 2020 року.
Практика свідчить про те, що більшість аматорів після збору суниці дещо «розслабляються» і дозволяють собі спочити «на лаврах». Насправді ж, процес вирощування, отже і догляду за суницею, не закінчуються практично ніколи. Хіба що взимку можна перепочити разом із рослинами, які «засинають», припиняючи вегетацію.
Багато аматорів, «знявши» більший чи менший урожай, на тиждень-два, а то й на місяць, «забувають» про свої рослини. При цьому навіть припиняють їх поливати. Це — величезна помилка, яка не дозволить зібрати щедрий урожай уже в році наступному.
Рослини суниці в червні–липні часто відчувають гостру нестачу вологи, що іноді приводить їх навіть до загибелі. Надто в поточному році, коли денні та нічні температурні показники першого літнього місяця оновлюють температурні рекорди. Не будемо забувати, що коріння суниці йдуть у ґрунт на глибину 20–25 сантиметрів. У бік коріння суниці знаходиться, головним чином, у смузі, що покривається листовою поверхнею рослини, і лише невелика їх частина виходить не більше, ніж на 10 сантиметрів за проекцію крони.
Закладка квіткових бруньок майбутнього врожаю у сортів суниці починається в липні-серпні і закінчується у вересні. Садівнику дуже важливо пам’ятати, що на нормальний процес закладки квіткових бруньок вирішальний вплив справляє оптимальна вологість ґрунту в цей період. Властивість припиняти або різко послаблювати закладку і формування квіток при вмісті лише 45–50 відсотків вологи в ґрунті від повної польової вологоємності — це дуже характерно для рослин суниці. Відзначено залежність закладки бруньок від погодних умов літа. Якщо в липні і серпні випадає достатня кількість опадів, то ці процеси протікають нормально. За відсутності дощів, коли висихає шар ґрунту, де розміщені корені, необхідний полив рослин. Він особливо необхідний після збору врожаю, коли йде наростання нового листя, скелетних і всмоктуючих коренів. Поливи треба проводити періодично, не допускаючи висушення ґрунту нижче критичного рівня — 30 сантиметрів. Поливати потрібно один раз на тиждень з розрахунку — 2 відра на 1 метр.
З метою збереження вологи рекомендується проводити розпушування ґрунту і мульчування верхнього шару. Для цих цілей використовують торф, перегній, тирсу, дрібні деревні стружки. Мульчу розстеляють суцільною смугою з двох сторін рядка шаром 5–7 сантиметрів. Іноді застосовують нарізані стрічки поліетиленової плівки, яку акуратно розстеляють і закріплюють під рослинами.
У другій половині літа, а то й раніше, у суниці починається посилене утворення вусів. Відростаючі батоги (вуса) послаблюють материнську рослину, уповільнюють її розвиток, знижують зимостійкість і врожайність, тому в міру появи їх видаляють, залишаючи лише ті, які садівникові необхідні для посадкового матеріалу.
Деякі сорти суниці здатні за сезон шляхом викидання вусів сформувати по тридцять «діток». Але якщо їм усім дати можливість укоренитися, то материнський кущ виснажиться і вже ніколи не порадує повноцінним урожаєм. Взагалі, аматори мають визначитися, що їм потрібно — саджанці чи плоди. Практично завжди люди припускаються однієї принципової помилки, намагаючись отримати і якісну ягоду, і молоді кущики, вирощені з вусів. У результаті, не мають ні того, ні іншого. Звичайно, якщо говорити про належні стандарти. А стандартом прийнято вважати урожай 500–700 ягід з куща. При цьому вага ягоди має коливатися від 15 до 50 грамів. Більшість того, що продається на місцевих ринках, професіонали називають сміттям.
Так от, якщо намагатися, як це робить більшість аматорів, вирощувати на одному кущі і ягоди, і отримувати саджанці, то виросте в основному «сміття». Та й саджанці будуть неналежної якості. Тому частину куплених саджанців потрібно залишати на ягоду, обриваючи на них протягом сезону вуса. Іншу частину можна використати як материнську рослину для нових кущиків. Але тоді потрібно видаляти весь цвіт і зав’язь.
Багато садівників використовують такий спосіб, як скошування листя. Прийом корисний, особливо на старих плантаціях. Після збору ягід листя скошують і складають у компостні купи. Цей захід, по-перше, помітно зменшує чисельність шкідників і хвороб, особливо при сильному ураженні рослин хворобами і кліщами, по-друге, на плантації зменшується затінення, що дає можливість для хорошого розвитку нового листя, від якого залежатиме урожай майбутнього року. Крім того, літнє скошування листя різко знижує утворення вусів, які зазвичай до кінця літа заповнюють усі вільні міжряддя. Скошування листя на невеликих садових ділянках проводять серпом або добре заточеною маленькою ручною косою. Під час скошування треба стежити за тим, щоб не зрізати ріжки, у яких формуватиметься урожай наступного року. Але скошування листя може і не принести користі, якщо після нього рослини не поливати і не удобрювати. Після скошування необхідно розпушити і замульчувати міжряддя. Тут головне — підтримувати протягом серпня високу вологість ґрунту. Тільки при таких умовах утворюється потужний листовий апарат, нові активні корені, нові квіткові бруньки. Після скошування потрібні літні підживлення, особливо азотом, що стимулює появу нових листків. Коли обрізати листя? Через два тижні після закінчення плодоношення.
Нове коріння формується в ріжках минулого і поточного року, з часом вони утворюються все вище і вище на поверхні ґрунту. Коріння швидко засихає в спеку і вимерзає взимку, у результаті чого ягоди сильно дрібнішають, кущ чахне. Коли спостерігається піднесеність всієї надземної частини рослини над ґрунтом, проводять підгортання. Підгортають і після скошування листя, але стежать, щоб землею не було засипано сердечко.
У липні ми повернемося до теми вирощування суниці садової. Розповімо про те, коли її потрібно садити, та схему посадки.
Зачекайте, йде завантаження...
