- IgorSergeevich
10 грудня, 21:15
На тему: Волонтер Альона Шуліка стала першим у громаді «помічником ветерана» - welam16
6 грудня, 20:23
На тему: Бюро переводов: Профессиональные услуги перевода текстов - welam16
30 листопада, 17:18
На тему: Тактическая одежда для военных — использование - romanova88
29 листопада, 13:33
На тему: Як прискорити ріст волосся - Чудо Юдо
15 листопада, 09:41
На тему: Чи сядуть чиновники міськради за кермо вантажівки зі сміттям?
Чому з’являється целюліт та чи можливо відмовитись від цукру
Корисна інформація для тих, хто турбується про свою фігуру та загальний стан організму.
Цей жахливий целюліт!
Одразу заспокоїмо: целюліт — не хвороба, не вада чи недолік, а фізіологічне явище. Спіткає воно більше жінок, ніж чоловіків, але цьому є пояснення. Наукова назва целюліту — гіноїдна ліподистрофія, тобто, зміна жирової тканини, яка характерна для жінок. У чоловіків сполучна тканина в шкірі нагадує сітку, а в жінок — смужки. Сітка краще витримує тиск жирової тканини. Тому чоловікам пощастило менше стикатися з цим явищем. Також із віком у шкірі утворюється менше колагену — молекул, що забезпечують пружність та еластичність шкіри. Тож смужки жіночої сполучної тканини починають тримати жирову тканину ще гірше.
Ще однією причиною целюліту є локальна ішемія жирової тканини, тобто — брак крово? та лімфопостачання. Збільшення ваги викликає в жировій тканині брак кисню. Від цього змінюється робота і певних генів, що призводить до спотворення структури тканини. Цікаво, що в жінок, які мають мутації в цих генах, немає целюліту. От пощастило!
Отже, целюліт — проблема структури сполучної тканини, тому креми й мазі мають тимчасовий та слабко виражений ефект. Але тримання ваги в нормі, фізичні вправи на покращення м’язового рельєфу, щоб підтримувати сполучну тканину, будуть діяти краще. Для того, аби поновити кровообіг та лімфодренаж, не обов’язково віддавати шалені гроші за масажі. Можна просто почати більше рухатись, покинути курити та заїдати солодким свої страждання за красивою шкірою.
Що таке лектини і з чим їх їдять
Нова страшила для адептів радикально здорового харчування — лектини. Уже стає модною дієта з обмеженням лектинів. Що ж це за речовини і в яких продуктах вони є? А вони є там, де є жива клітина, бо це такий тип білків, який допомагає клітинам триматися одна до одної. Можна уявити їх собі, як застібку-липучку, за допомогою якої живі клітини склеюються разом. Два типи лектинів найбільш відомі нам в поганому амплуа — це проламіни, серед яких такий ненависний глютен і агглютини, що й спеціалізуються на склеюванні клітин.
Та не все з ними так страшно. Алергічні реакції та проблеми з кишечником від лектинів бувають лише в 1 % населення планети. А користь продуктів, у яких ці лектини є у великій кількості, значно перевищує небезпеку від самих лектинів. І ще нам на допомогу в цьому питанні може прийти термообробка. Бо після неї більшість лектинів просто зникають. Де і в яких продуктах лектинів більше, а де менше — учені самі не знають.
Модні книжки навчають, як проводити безлектинову детоксикацію, відмовившись від бобових, цільнозернових, овочів та фруктів. Та це все одно, що відмовлятися дихати повітрям, бо в ньому є кисень. А кисень, як відомо, у великій кількості для нас може стати отрутою.
Отож, не треба боятися лектинів, не такі вже вони й страшні. А якщо є сумніви, або ви дійсно відчуваєте себе зле після вживання хліба, каш, бобових чи овочів, то зверніться краще до лікаря.
Цукрова наука. Міф розвінчано
«Я не їм цукор!» — гордовито говорять дівчата. Та що насправді вони мають на увазі? Мабуть, відмовились від тортів та варення?
Та якщо людина вживає кефір і фрукти, то до організму потрапляє і цукор. Адже лактоза з кефіру і фруктоза з фруктів — це ж той самий цукор.
Цукри бувають: надшвидкі — моносахариди, такі як фруктоза та глюкоза, що дуже швидко розщеплюються та надходять у кров; повільніші — дисахариди, що складаються з моносахаридів (лактоза, сахароза і мальтоза); найповільніші і найменш солодкі — полісахариди (складні вуглеводи).
Отже, не зважаючи на те, з чого ми отримуємо ці цукри, наш організм реагує на них однаково — піднімається рівень цукру в крові. Й іноді найкорисніші на наш погляд продукти можуть викликати найбільший стрибок цукру, наприклад смузі.
Цікаво, що наш організм має змогу отримувати вуглеводи для роботи мозку навіть тоді, коли їх недостатньо надходить з їжею. Цей процес перетворення безвуглеводних речовин у глюкозу називається глюконеогенезом. А от процес під назвою «глікозилювання» відповідає за старіння організму від «зацукровування» білків. Прості вуглеводи, поєднуючись з колагеном, наприклад, роблять його крихким та нееластичним. А від того страждають судини, шкіра, хрящі й кістки. Аналіз крові на глікозильований гемоглобін ясно скаже вам, чи варто вже знижувати кількість надходження простих вуглеводів з їжею.