Материнка при неврозі, а лопух — для виведення шлаків

Продовжуємо вивчати лікарські рослини та плоди, що допомагають лікувати чи попередити різні хвороби.

 

Материнка звичайна — багаторічна трав’яниста рослина. Збирають її в період повного цвітіння, у липні-серпні, зрізуючи траву на відстані 20–30 сантиметрів від землі. Сушать на повітрі в тіні або в сушарках, температура не повинна перевищувати 35 °C. Суху траву обмолочують і відокремлюють грубі стебла. Термін зберігання — 3 роки.

Рослина діє заспокійливо на центральну нервову систему, застосовується при неврозах, безсонні, істерії, епілепсії, при гіпертонічній хворобі і атеросклерозі, у період клімактерію і при підвищеній статевій збудливості. Материнка посилює секрецію бронхіальних залоз, надає спазмолітичну, відхаркувальну і сильну потогінну дію.

Рецепти з материнкою звичайною:

  • настій готують з 2 столових ложок трави на 2 склянки окропу (у термосі). Приймають у 3 прийоми за 20–40 хвилин до їжі;
  • спиртова настоянка готується з розрахунку 10 грамів трави на 150 мілілітрів 70?відсоткового етилового спирту. Настоюють 7–10 днів у темному місці при кімнатній температурі. Приймають по 30–40 крапель 3–4 рази на день;
  • для ванн використовують 100–200 грамів сухої трави на 2–3 літри води (заливають окропом, настоюють 1–2 год і додають всю порцію у ванну з водою).

Протипоказання: не можна застосовувати зелену траву, а також настій материнки при вагітності, гіперацидній формі хронічного гастриту, виразковій хворобі шлунка та дванадцятипалої кишки, а також при гіпертонічній хворобі.

 

Нагідки (календула лікарська) — однорічна трав’яниста рослина. Суцвіття-кошики збирають на початку масового цвітіння і, у міру появи нових квіток, — до заморозків. Сушать відразу після збору під навісами або в сушарках при температурі 40–50 °C. Термін зберігання —1 рік.

Вживають календулу при захворюваннях печінки, жовчного міхура, при гастритах, колітах. Препарати календули впливають заспокійливо на центральну нервову систему, знижують артеріальний тиск, викликають загибель багатьох хвороботворних мікроорганізмів, особливо стрептококів і стафілококів. Календулу використовують для симптоматичного лікування неоперабельних форм раку стравоходу, шлунка, кишечника, досягаючи при цьому тимчасового поліпшення.

При ангіні: 2 столові ложки квіток залити склянкою окропу в термосі, настояти 1 годину і пити по 1–2 столові ложки 3 рази на день або застосовувати для інгаляцій, полоскань.

Нагідки при поганому сні, неспокої: 1 столову ложку квіток залити склянкою окропу, настояти 2–3 години, пити по 1 столовій ложці 3–4 рази на день і на ніч.

Приготування настоянки: 2 столові ложки квіток календули заливають 100 грамами горілки або 40 % спирту, настоюють 2 тижні і проціджують.

Приготування мазі: 5 столових ложок подрібнених в дрібну пудру квіток календули, змішати з 200 грамами розтопленого нутряного свинячого сала або вазеліну і, нагріваючи на киплячій водяній бані, перемішати до однорідного стану. Зберігати в холодильнику.

Протипоказання: препарати календули можуть викликати сильні реакції у людей, страждаючих алергічними захворюваннями. Прийом календули всередину протипоказаний при зниженому артеріальному тиску.

 

Лопух великий (реп’ях) — трав’яниста рослина, що цвіте влітку. Коріння рослин першого року життя заготовляють восени (у вересні-жовтні), а в рослин другого року — ранньої весни (у квітні), до початку росту. Коріння викопують, миють у холодній воді, розрізають на частини і сушать в тіні або в сушарках при температурі 50–60 °C. Термін зберігання — 5 років.

Лопух покращує ріст волосся. Для цього відваром коренів змочують шкіру голови щодня протягом тривалого часу (наповнюють невелику каструлю на 1/3 корінням і наливають воду майже до верху, кип’ятять на повільному вогні 30–40 хвилин, проціджують). Відвар зберігають у холодильнику не більше 5 днів. Використовують у міру потреби, перед вживанням підігрівають.

Настій для внутрішнього вживання: 2 столові ложки кореня лопуха настоюють з 500 мілілітрами окропу — добова доза.

Відвар коренів лопуха виводить з організму не тільки солі, шлаки, токсини, але і такі речовини, як сполуки ртуті. 10 грамів сушеної подрібненої сировини на 1 склянку гарячої води, кип’ятити 15–20 хвилин, процідити, довести об’єм до початкового. Приймати по 1 столовій ложці 3–4 рази на день.

При різких болях в животі приймають відвар рослини або його сік: 1 столова ложка на 1/3 склянки теплої води.

При запорах дуже добре допомагає відвар з насіння лопуха: жменю зрілих реп’яхів залити 1 склянкою окропу, варити 2 години, процідити і випити в один прийом.

Як жарознижувальний засіб приймати відвар коренів: 4 столові ложки сушеної подрібненої сировини на 4 склянки води, кип’ятити до зменшення об’єму наполовину, процідити, до відвару додати 2–3 столові ложки меду. Приймати по 1 склянці 3 рази на день після їди. Добре виводить бородавки, якщо сік змішувати з оцтом і щодня капати по 1–2 краплі на бородавку.

При цукровому діабеті відвар коренів приймають по 1 столовій ложці 3–4 рази на день: 10 грамів сушеної подрібненої сировини на 1 склянку гарячої води, 15–20 хвилин кип’ятити, настоювати 30 хвилин, процідити, довести об’єм до початкового.

 

Глід звичайний (глод) — чагарник або деревце. Квітки (з листками або без них) заготовляють на початку цвітіння рослини, коли частина квіток ще не була відкрита. Сушать у тіні. Вихід сухої сировини — 18–20 %. Термін придатності — 1 рік. Плоди збирають після повного дозрівання. Сушать при температурі 50–60 °C. Вихід сухої сировини — 40 %. Термін придатності — 2 роки.

Глід збільшує силу серцевих скорочень, регулює кров’яний тиск (підвищений — знижує, знижений — підвищує), зменшує збудливість нервової системи. При вживанні глоду сон стає глибоким, спокійним і тривалим, після пробудження не настає стану психічної пригніченості. Препарати глоду використовують при різних захворюваннях серцевого м’яза; при гіпертонічній хворобі, особливо при її склеротичній і вегетативно-нервовій формах; при артеріосклерозі, нервово?психічному збудженні, запамороченні, при гострому суглобовому ревматизмі.

У домашніх умовах настій готують з квіток або сушених плодів (плоди заздалегідь розтовкти). Добова доза — 1 столова ложка квіток або 2 столові ложки плодів настояти з 1,5 склянки окропу, випити за 3 рази за З0 хвилин до їжі.

Тонізуючий трав’яний настій: по 2 столові ложки плодів глоду і шипшини, 1 столова ложка трави кропиви, по 1 чайній ложці коренів родіоли рожевої і заманихи, 2 літри води. Усі інгредієнти висушити, засипати в термос, залити. Настоювати 6 годин. Застосовувати 2–3 рази на день по 0,2 літра як тонізуючий, антидепресантний і імуностимулюючий засіб. Останній прийом можливий не пізніше 6 години вечора.

Тривалий і безконтрольний прийом плодів глоду або лікарських засобів, розроблених на його основі, може викликати пригнічення серцевого ритму, тому лікування глодом обов’язково повинно проводитися під наглядом лікаря. Прийом плодів глоду на голодний шлунок часто викликає кишковий спазм і навіть блювоту.

7 серпня | Категорія: Ваше здоров'я

Додати коментар

Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
Вам необхідно зареєструватися, або увійти під своїм логіном



Завантажуємо курс валют
Останні коментарі

Зачекайте, йде завантаження...

Логін:
Пароль:
запам'ятати


Реєстрація | Нагадати пароль

Шановні водії!

У зв’язку зі значним погіршенням погодних умов та сильної хуртовини частина траси Р-52 у Царичанському районі являєтсья непридатною до використання!

Служба порятунку звертає Вашу увагу на те, що вирушаючи у таку погоду в дорогу Ви йдете на це на свій страх і ризик - у випадку неможливості вибратися із снігових заметів на дорогах чекати допомогу можливо прийдеться досить довго.

Тому рекомендується відмовитися від подорожей автомобілем до стабілізації ситуації