Існує думка, що при наїзді на пішохода практично завжди винен водій. Особливо, якщо наїзд стався на пішохідному переході. А це не завжди так. У ситуаціях, коли пішохід перебуває на проїжджій частині або виходить на неї, у тому числі і на пішохідному переході, можливі варіанти.
Люди в ДТП гинуть не тільки з вини водіїв. У автомобіля, що рухається, може відлетіти запчастина, лопнути шина, відмовити гальмо. Або бувають випадки, коли водієві стає погано і він не контролює автомобіль.
Слід зазначити, що обов’язки є не тільки у водія, а і в пішохода, тому в кожному конкретному випадку ступінь вини водія і пішохода визначається індивідуально і при цьому враховується маса чинників.
Водій повинен дотримуватися безпечної швидкості не тільки відповідно до знаків, але і відносно до дорожніх умов (стан проїжджої частини, видимість дороги, стан водія і автомобіля, вантажу, що перевозиться). Якщо перед пішохідним переходом зупинилися автомобілі, водій повинен зупинитися теж, навіть якщо той не бачить, чи йде пішохід. Водій повинен бути уважним і своєчасно реагувати на зміну дорожньої обстановки: поява небезпеки або перешкоди. Звідси випливає, що якщо водій побачив п’яного біля дороги, йому треба гальмувати або об’їжджати останнього, тому що п’яний може повести себе неадекватно. Якщо водій побачив, що котиться до дороги м’яч — треба гальмувати, бо за ним може вибігти дитина. Багато хто думає, якщо пішохід був у стані сп’яніння, то водій не винен. Водій, який написав, що спостерігав неадекватну поведінку пішохода і продовжував їхати, «підписує собі вирок».
Пішоходу заборонено різко виходити або вибігати на проїжджу частину, у тому числі і на пішохідний перехід. Пішохід, який рухається по проїжджій частині в умовах обмеженої видимості, повинен вжити заходів, щоб виділити себе на дорозі.
Тому, як правило, для встановлення вини водія експерту необхідно провести розрахунок, чи мав у своєму розпорядженні водій, у цій дорожній обстановці, технічну можливість запобігти наїзду шляхом своєчасного застосування гальмування з моменту виявлення пішохода або виходу останнього на проїжджу частину. А в умовах обмеженої видимості (ніч, опади) ще має значення і конкретна видимість пішохода з місця водія і безпечна швидкість автомобіля за умовами видимості. Наприклад: не можна їхати зі швидкістю 60 кілометрів за годину при видимості дороги 20 метрів, тому що зупинний шлях автомобіля при 60?ти — у середньому 35 метрів.
Слідчий і суд повинні врахувати всі обставини, відповідально підійти до прийняття висновку експерта і використаних ним вихідних даних. А адвокати-захисники підозрюваних водіїв або представники потерпілих пішоходів повинні брати участь у оцінці доказів і допомогти слідчому й суду прийняти правильне рішення.
Кожен водій кілька разів на день, проїжджаючи «зебру», задумується: проїхати першим чи пропустити пішохода? У цей же час, пішохід не задумується над питанням «хто перший», оскільки на «зебрі» винен завжди водій. А це все тому, що в нас пішоходів не штрафують.
Іноді у водія здають нерви: водій поспішає, а пішоходи переміщаються «зеброю», ніби у сповільненому режимі зйомки. Тому часто водій проїжджає «зебру» перед пішоходом.
Однак, у цій ситуації за ненадання переваги в русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах водій ризикує отримати штраф у розмірі 255 гривень. І це — за звичайних обставин.
Якщо ж ці порушення примусили інших учасників дорожнього руху різко змінити швидкість чи вжити інших заходів для безпеки руху, водія можуть оштрафувати вже на 680 гривень або позбавити права керування транспортним засобом на строк від 6 місяців до 1 року.
Зачекайте, йде завантаження...
