Продовжуємо знайомити читачів із лікарськими рослинами, що використовуються в народній медицині. Покваптесь зібрати їх у серпні, оскільки саме в цей період рослини мають найбільше корисних властивостей. Сушити трави і суцвіття потрібно відразу після збору під навісами.
Подорожник великий — цвіте з травня до пізньої осені. Заготовлювати листя подорожника можна протягом усього літа. Не рекомендується збирати рослину поблизу доріг. Зібрану сировину сортують, видаляючи домішки і пошкоджене листя.
Препарати подорожника мають протизапальну, бактеріостатичну, ранозагоювальну, відхаркувальну, кровоспинну, сечогінну і гіпотензивну дію. Застосовуються при гіпертонічній хворобі і атеросклерозі. Сік і настій листя подорожника — прекрасний відхаркувальний засіб, рекомендується при гострих і хронічних хворобах, органів дихання. Подорожник великий широко використовується при хворобах шлунково?кишкового тракту, при гастритах із зниженою і підвищеною кислотністю, при виразковій хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки, при гострих і хронічних ентеритах, виразковому коліті, при проносах різного походження.
При кровотечах готують настої з 2 столових ложок подорожника і 2 столових ложок кропиви на 2 склянки окропу (добова доза).
При зубному болю кладуть у вухо (з хворої сторони) корінець подорожника. Через півгодини-годину біль проходить.
Приготування настою листя: 2 столові ложки сухого подрібненого листя заливають склянкою окропу, настоюють 15 хвилин і проціджують. Приймають по третині склянки 3 рази на день. Для отримання слизового настою листя настоюють на холодній кип’яченій воді.
Настій насіння готують наступним чином: 1 чайну ложку насіння заливають склянкою окропу, настоюють 3–5 хвилин, охолоджують і разом з насінням приймають на ніч як проносне.
Ромашка — найбільш відома лікарська рослина. Із лікувальною метою використовуються квіткові кошики ромашки, що містять ефірне масло. Придатні при зборі квіткові кошики з опуклою серединкою. Збирають квітки вранці в суху погоду, так як у цей час кількість ефірного масла максимальна.
Рослину вживають для приготування галенових препаратів (чай, відвар, настій), для отримання ефірного масла. Годиться ромашка і для ароматичних лікерів. Використовується при екземах, як протисудомний, вітрогонний, протизапальний, в’яжучий, дезінфікуючий і заспокійливий засіб. Ромашка часто застосовується в комбінації з корінням алтеї, листям м’яти і деревію, травою полину, корінням валеріани. Ромашка покращує апетит. Прийнята всередину, сприяє поліпшенню травлення.
Для дітей при золотусі, дитячій екземі, подагрі, ревматизмі застосовують ромашкові ванни: 50–200 грамів трави ромашки на відро окропу. Тривалість процедури — 15–20 хвилин.
Склянка чаю з ромашки (1 чайна ложка квіток на склянку окропу) на ніч забезпечує спокійний сон.
Настій ромашки: 2 столові ложки квіток залити 0,5 літра окропу в термосі і пити по 1 склянці 3 рази на день до їжі при гастритах, колітах, неврастенії, здутті кишечника, мігрені, підвищеній збудливості, безсонні, зубному болю, запаленні печінки, судомах.
Приготування відвару: 1 столову ложку сировини заливають склянкою води, нагрівають на киплячій водяній бані 30 хвилин, настоюють 3–4 години, проціджують, віджимають залишок і доводять об’єм до початкового.
Приготування настою: 1–2 чайні ложки сировини залити склянкою окропу і настоювати 10–15 хвилин.
Фіалка триколірна — трав’яниста рослина. Використовується надземна частина рослини.
У народній медицині вживають при неврозах, серцебитті, безсонні. Призначається при запальних захворюваннях верхніх дихальних шляхів і легенів, як хороший відхаркувальний засіб. Також необхідний компонент у зборах, що використовуються для лікування захворювань сечовивідних шляхів, оскільки діє в якості сечогінного і протизапального засобу. Трава вважається потогінним і кровоочисним засобом; призначається при захворюваннях суглобів, різних шкірних захворюваннях (фурункульозі, вуграх).
1–2 столові ложки заварюють у термосі з 500 грамами окропу (добова доза).
Настій: 1 столову ложку сировини заливають склянкою гарячої води, нагрівають на водяній бані 15 хвилин, охолоджують при кімнатній температурі 45 хвилин і проціджують. Приймають по третині склянки 3–4 рази на день після їди.
Засіб проти золотухи, шкірних захворювань: 20 грамів трави заварюють 1 склянкою окропу, п’ють по 1 столовій ложці 3–4 рази на день.
Протипоказання: гломерулонефрит, гепатит. При перевищенні рекомендованих доз можливі нудота і блювота.
Нагідки лікарські (календула) — однорічна трав’яниста рослина. Із лікувальною метою використовують квіткові кошики календули лікарської. У них виявлено ефірну олію, аморфну гірку речовину, каротин, календулін, фітонциди, сапоніни, слиз, органічні кислоти, смоли, білкові речовини, ферменти.
Суцвіття-кошики збирають на початку масового цвітіння і, у міру появи нових квіток, до заморозків. Сушать відразу після збору під навісами.
Вживають календулу при захворюваннях печінки, жовчного міхура, при гастритах, колітах. Препарати календули впливають заспокійливо на центральну нервову систему, знижують артеріальний тиск, викликають загибель багатьох хвороботворних мікроорганізмів, особливо стрептококів і стафілококів. Календулу використовують для симптоматичного лікування неоперабельних форм раку стравоходу, шлунка, кишечника, досягаючи при цьому тимчасового поліпшення. Настоянку на 70 % спирті, яка відпускається аптеками, використовують для полоскань (1 чайна ложка на склянку теплої води) і всередину по 10–20 крапель 3 рази на день до їжі при стоматиті, ангіні. Препарати календули допомагають загоєнню ран, при ударах, при ангіні, стоматиті, шкірних висипаннях.
При ангіні: 2 столові ложки квіток залити склянкою окропу в термосі, настояти 1 годину і пити по 1–2 столові ложки 3 рази на день або застосовувати для інгаляцій, полоскань.
Нагідки при поганому сні, неспокої: 1 столову ложку квіток залити склянкою окропу, настояти 2–3 години, пити по 1 столовій ложці 3–4 рази на день і на ніч.
Приготування настоянки: 2 столові ложки квіток календули заливають 100 мілілітрами горілки або 40 % спирту, настоюють 2 тижні і проціджують.
Настій: 2 столові ложки сировини заливають 1 склянкою гарячої води, нагрівають на киплячій водяній бані 15 хвилин і проціджують. Приймають по 1–2 столові ложки 2?З рази на день у теплому вигляді.
Мазі: 5 столових ложок подрібнених в дрібну пудру квіток календули змішати з 200 грамами розтопленого нутряного свинячого сала або вазеліну і, нагріваючи на киплячій водяній бані, перемішати до однорідного стану. Зберігати в холодильнику.
Препарати календули можуть викликати сильні реакції в людей, страждаючих алергічними захворюваннями. Прийом календули всередину протипоказаний при зниженому артеріальному тиску.
Зачекайте, йде завантаження...
