Хоча синоптики стверджують, що спекотне літо затримається в Україні ще мінімум на тиждень, та все ж осінь візьме своє і переможе із неминучим похолоданням та дощами. А з цим наступлять і сприятливі умови для посадки багатьох садових культур. Про те, як і коли садити суницю садову, мова йшла у кількох попередніх номерах «ЕХО». Зараз нагадаємо про правила посадки малини і лохини.
Малина є всім відомою і надзвичайно популярною серед українців ягідною культурою. На перший погляд здається, що у її вирощуванні немає ніяких секретів і проблем. Але то лише на перший погляд.
Напевно, жоден фахівець не дасть однозначної відповіді на запитання, у яку пору року краще садити малину. Вона однаково ефективно приживається і при посадці навесні, і восени. Більше того, малину із закритою кореневою системою, тобто, саджанець у горщику, можна без проблем висаджувати і посеред спекотного літа. Та все ж, зараз у нас осінь.
Восени можна починати посадку малини, коли рослина визріла, тоді на кореневій шийці добре видно бруньки заміни. Коли визріє саджанець, залежить від сорту. Як правило, у ранніх сортів це відбувається до середини вересня, у інших — трохи пізніше. Тому посадку можна розтягнути до середини жовтня. Але кращі строки посадки — кінець вересня — початок жовтня. Так у рослини є більше часу, щоб вчасно вкоренитися до холодів і в новому сезоні активно рушити в ріст.
Під малинник відводять захищені від холодних вітрів світлі ділянки. Хоча малина стійко виносить півтінь, але плодоносить при цьому все-таки гірше: пагони сильно витягуються.
Професіонали давно відмовилися від такого способу посадки малини, як «для кожного саджанця — своя лунка», і садять її в траншеї. Цей спосіб більш трудомісткий, але він виправдовує себе, надалі підвищує врожайність та полегшує догляд.
Траншеї, шириною 50 сантиметрів і глибиною 40, готують заздалегідь, днів за 20 до посадки.
Траншеї підживлюються поживною сумішшю: на дно шаром 10 сантиметрів укладається компост або перепрілий гній, поверх нього рівномірно розсипається подвійний суперфосфат. Можна внести трохи золи, рекомендується це робити і в плодоносному малиннику, розкидавши золу по поверхні ґрунту, це покращує смак ягід. Але перестаратися з нею не варто, оскільки малина любить нейтральні або слабокислі ґрунти. До речі, потрібно чітко затямити, що знамениті українські чорноземи не є хорошими ґрунтами для суниці, малини, не кажучи вже про лохину.
Раціонально розташувати траншеї з півночі на південь, щоб по ходу сонця кущам діставалося якомога більше тепла.
У траншеї висаджують усього один ряд рослин. Відстань між рядами повинна бути близько 0,7 метра, між саджанцями — 30 сантиметрів. Під час висадки корені малини слід розрівнювати, для кращого їх прийняття.
Та все ж, потрібно розуміти, що більшість читачів «ЕХО» не є професіональними садівниками. Вони навряд чи будуть напружуватися з копанням траншей. Тому вказуємо і розмір посадкової ями. Їх, як правило, копають за такими параметрами — 40 на 40. Глибина теж 40 сантиметрів.
За зовнішнім виглядом малини можна сказати, що їй необхідно. Наприклад, при нестачі азоту перестають рости пагони, листочки залишаються маленькими і стають світло-жовтими. Якщо азоту в надлишку, то дозрівання пагонів затягується і вони можуть загинути при перших же заморозках. Якщо малині не вистачає калію, то листя помітно дрібніють, коробляться і стають бурими. Якщо пагони стали тонкими і листя в середині почервоніли, значить не вистачає фосфору. Якщо навесні бруньки починають відмирати, значить ягоді терміново потрібен бор.
Малина дуже любить розпушування, це впливає на підвищення рівня врожайності. Бажано розпушувати малинник 5–6 разів за літо, заодно проводити боротьбу з бур’янами.
Глибину розпушування потрібно контролювати — не глибше 10 сантиметрів, так як коріння у рослини знаходиться дуже близько до поверхні і його легко пошкодити.
Після обробки малинник відразу мульчують. Підходить перегній, листя, різана солома, головне, щоб у мульчі не було насіння бур’янів.
Для малини добре використовувати органічні добрива. Навесні і восени потрібно вносити компост або гній по 3–4 кілограми на квадратний метр. Восени в гній можна додати суперфосфату, на 1 кілограм 20–25 грамів добрива. Якщо у рослин недолік магнію, можна додати доломітового борошна 40–50 грамів на квадратний метр.
У період формування зав’язі малину можна підгодовувати курячим послідом (розвести у відрі 1 до 15?ти). Одного відра вистачає на 4–5 кущів.
Для цієї ягоди важливий полив. У посушливе літо бажано поливати 2–3 рази на тиждень. Обов’язковий полив під зиму: по 1,5–2 відра під кущ.
Лохина, вона ж чорниця високоросла, вона ж борувка, вона ж голубіка, ще кілька років тому була екзотичною для України ягідною культурою. Зараз ягоди лохини можна придбати як у дорогих супермаркетах, так і на кобеляцькому ринку. Щоправда, ціни на ягоду поки що «кусаються». На початку сезону в 2019 році лохина коштувала 350–400 гривень за кілограм, у «пік» ціна опускалася до 100–120 гривень. Що, погодьтеся, теж дуже дорого.
Чимало людей пов’язують таку високу ціну із якимись надзвичайними цілющими якостями лохини. Насправді ж, пояснення є дещо іншим. Так, ягода цінна і має безліч корисних властивостей. Особливо корисною вона є для людей із слабким зором та діабетиків. Але секрет ціни в іншому. Справа у тому, що лохину досить складно виростити. І більшість людей, які її висаджують, допускаються стратегічних непоправних помилок. Тому висаджені кущі гинуть, не ростуть чи не плодоносять.
Не будемо одразу говорити про все. Наведемо кілька обов’язкових правил. У вирощуванні лохини є два головних моменти. Перший — якісні саджанці. Другий — правильна посадка. Усе інше можна виправити чи надолужити.
Отже, правильна посадка лохини.
Принципові моменти — ніякої тіні і ніякого чорнозему чи перегною. У тіні рослина погано розвиватиметься, як і висаджена у чорнозем. При внесенні перегною чи іншою органіки, швидше за все, загине взагалі.
Посадкова яма розміром 70 на 70 і глибиною 50 сантиметрів має бути заповнена кислим ґрунтом. У наших умовах, коли верховий рудий торф, котрий ідеально підходить для вирощування лохини, коштує, як «підбитий літак», найоптимальнішим варіантом є суміш соснового опаду, тирси або кори хвойних порід і піску. Усе це засипається в яму у рівних пропорціях і добре перемішується. На дно краще висипати грам сто гранульованої сірки. Пісок і тирса не є дефіцитом, а опаду можна нагребти у лісі.
Поливати потрібно частіше, аніж інші культури, особливо в період засухи і спеки. Тиждень без поливу і кущ загине. У такий період, як зараз, краще поливати три рази на тиждень, можна й щодня, але потроху.
Восени добрива вже непотрібні. Лише тричі з інтервалом у тиждень проведіть обприскування по листю монофосфатом калію. Дозування — 15 грамів на 10 літрів. Або, ще краще, сульфатом калію — 25 грамів на 10 літрів. До речі, навесні і протягом усього сезону вегетації, лохину необхідно «годувати» виключно сульфатами — амонію, калію, магнію. Це — добрива, які містять у собі сірку. Та про це — вже навесні.
Зачекайте, йде завантаження...
