Хрін корисний і в медицині, і в косметології

Продовжуємо знайомитись із лікарськими травами та їх корисними властивостями для організму людини.
Пирій повзучий — багаторічний злісний бур’ян. Використана частина: кореневища і трава.

Народна медицина рекомендує кореневища і сік свіжого листя при ГРВІ, бронхітах і пневмоніях. Пирій повзучий — хороший засіб при хворобах, пов’язаних з порушенням сольового обміну: сечокам’яної і жовчнокам’яної хворобах, метаболічних артритах і остеохондрозах.

Крім того, його призначають при водянці, уретритах і циститах, при захворюваннях печінки. Препарати пирію повзучого швидко виліковують фурункульоз, допомагають при юнацьких вуграх і інших шкірних захворюваннях. При шкірних хворобах, діатезах, рахіті, геморої показані ванни з пирію (курс лікування 10–15 ванн). Траву пирію їдять кішки, собаки. Вона володіє протиглистовою ефектом.

Рецепти: 2 столові ложки кореня ввечері заливають 0,5 літра окропу, настоюють у термосі. Наступного дня випивають настій за 3 рази хвилин за 20–40 до їжі в теплому вигляді.

Свіжоприготований сік трави пирію п’ють протягом 3–4 місяців по 1/2–1 склянці 3–4 рази на день за 20–40 хвилин до їжі.

Для ванн: 150 грамів кореневищ кип’ятять у 5 літрах води, додають холодну воду і виливають у ванну для розведення до 37 °C.

Приготування відвару: 2 столові ложки кореневищ заливають склянкою води, кип’ятять 5–10 хвилин, охолоджують, проціджують і віджимають. Приймають по третині склянки 3 рази на день до їди.

Хрін звичайний — багаторічна трав’яниста рослина сімейства хрестоцвітних. Використана частина: корінь, листя.

У народній медицині свіжий сік із коренів по чайній ложці на прийом використовують як протицинготний, жовчогінний, сечогінний і відхаркувальний засіб. Тертий хрін вживають перед їжею при гастритах із зниженою кислотністю для посилення секреції шлункового соку. Як зовнішній засіб розбавлений водою сік хрону використовують для полоскання горла при ангінах, кашку з коріння застосовують замість гірчичників при радикуліті, плевриті, міозиті. При цих процедурах необхідно дотримуватися обережності, щоб запобігти опіки шкіри. Листя хрону є необхідним компонентом маринадів і солінь. Ранньою весною молоде листя — цінна вітамінна і збудлива апетит добавка до салатів.

Приготування настою: 1 столова ложка натертого хрону заливають 2 склянками окропу, настоюють 1 годину і проціджують. Приймають по 1 чайній ложці 4 рази на день до їди.

Сік хрону разом зі спиртом застосовується для розтирань при ревматизмі.

1 столову ложку подрібнених коренів залити 400 мілілітрів окропу, настоювати 1 годину, процідити. Настій можна використовувати також для полоскання порожнини рота і горла і промивання уражених ділянок (при гнійних ранах, порізах, себореї).

Кашку з розтертого хрону з додаванням лимонного соку призначають як хороший сечогінний засіб при водянці і набряках. Натертий хрін використовують як гірчичники.

При хронічному отиті нерозведений сік закапують по 1–2 краплі у вухо.

Листя хрону у вигляді пластиру застосовують при ударах і у вигляді припарок при затвердінні селезінки і печінки.

Хрін в косметології.

Маска для в’янучої, старіючої шкіри. Кашку з тертого хрону змішати в рівних пропорціях з вершками і жовтком (при сухій і нормальній шкірі) або з білком (при жирній шкірі). Нанести на 15–20 хвилин, зняти теплим вологим тампоном, потім обличчя обполоснути водою. Курс 15–20 масок, не більше 2 разів на тиждень.

Маска для жирної шкіри. Жирну шкіру відбілює маска з суміші тертого хрону, соку лимона і сметани, узятих в рівних кількостях. Тримати на обличчі 15–20 хвилин.

Маска для зів’ялої шкіри і відбілювання. Кашку з хрону змішати в рівних частинах зі сметаною або рослинною олією. Нанести на обличчя на 10 хвилин. Рекомендується для зів’ялої шкіри, одночасно відбілює її.

Тонізуюча маска. Тонізуючу дію на шкіру надає маска з дріжджів і тертого хрону: столову ложку хрону змішати з такою ж кількістю дріжджів, розведених молоком або вершками. Нанести на 15–20 хвилин. Маска покращує кровообіг, підвищує пружність шкіри.

Горобина звичайна — невисоке дерево з округлою кроною. Плоди — яскраво?червоні ягоди, що дозрівають у вересні-жовтні.

Ягоди горобини звичайної призначають при астенії, недокрів’ї та авітамінозах. Горобина діє як проносний, сечогінний, кровоспинний і нормалізуючий сольовий обмін засіб. Застосовують при гіпертонії, атеросклерозі, подагрі, ревматизмі, геморої, дисменореї. Іноді горобину використовують як легкий проносний і сечогінний засібу; призначають при хворобах нирок і сечового міхура, при сечокам’яній хворобі, а також при гастритах із зниженою кислотністю шлункового соку.

Рецепти: 1 столову ложку сушених ягід настоюють з 1,5 склянками окропу (добова доза). Восени протирають ягоди горобини з цукром (1 кілограм ягід на 1,5 кілограма цукру). Приймають по 1 столовій ложці 3–5 разів на день з водою або чаєм.

Готують настойку на горілці (1 частина ягід на 10 частин горілки), приймають по 1 чайній ложці 3 рази на день перед їжею.

Суміш соку горобини з гліцерином і одеколоном (2:1:1) використовують як лосьйон для шкіри.

Приготування настою: чайну ложку подрібнених плодів заливають склянкою окропу, настоюють 1 годину і додають цукор за смаком. П’ють по півсклянки 3–4 рази на день.

Приготування маски: змішати по чайній ложці рослинної олії, меду, соку горобини і яєчний жовток. Ретельно розтерти і нанести на шкіру.

Свіжий сік із плодів або свіжі плоди горобини приймати при зниженій кислотності шлункового соку.

Сироп із плодів горобини: віджати 1 літр соку зі свіжих плодів горобини і варити з 0,6 кілограма цукру до отримання сиропу. Приймати по 1 столовій ложці 3–4 рази на день.

Сік горобиновий: на 2 кілограми ягід взяти 2 літри води. Промиті плоди горобини залити водою і варити в закритій каструлі до розм’якшення, протерти через сито, сік віджати і пастеризувати в закритих банках або пляшках (у півлітрових банках — 15 хвилин). Зберігати в прохолодному місці. Сік використовувати для приготування полівітамінних напоїв при авітамінозах, підвищенні кров’яного тиску, простудних захворюваннях, зниженій кислотності шлункового соку.