Спориш знижує тиск, а дивосил лікує астму

Рослини, що ростуть на околицях населених пунктів, мають сильні лікувальні властивості. Вони здатні побороти багато хвороб. Потрібно лише знати, коли заготовляти рослину, як зберігати та правильно застосовувати.

Спориш (горець пташиний) — однорічна трав’яниста рослина. Для лікування використовується надземна частина споришу. Траву зрізають ножем, розкладають тонким шаром у затінку і сушать. Готову сировину зберігають у сухому провітрюваному приміщенні. Термін придатності — 3 роки.

Багатий хімічний склад горця пташиного обумовлює його різнобічні фармакологічні властивості. Сполуки, що входять до складу рослини, зменшують проникність стінок судин і підвищують норму згортання крові, запобігають утворенню сечового каменю, підвищують виділення сечі, виводять із сечею надлишок іонів натрію і хлору, збільшуючи фільтрацію в ниркових клубочках і зменшуючи зворотне поглинання в ниркових канальцях, поглиблюють дихання, знижують артеріальний тиск, посилюють скорочення матки, роблять антитоксичну дію. У народній медицині горець пташиний застосовується ще й при лікуванні дихальних шляхів, при набряках різного походження, малярії, виснаженні, як загальнозміцнюючий і тонізуючий засіб при нервовому виснаженні, загальній слабкості після важкої хвороби і слабкості в похилому віці. Як зовнішній засіб використовується ошпарена окропом трава горця (прикладають до заднього проходу при випаданні геморойних шишок і прямої кишки).
Рецепти з горцем пташиним:

1. настій: 15 грамів (3 столові ложки) трави на 200 мілілітрів окропу. Пити по 1/2–1/3 склянки 2–3 рази на день до їди;
2. лікувально-профілактична ванна для дітей (дезинфікує, заспокоює, покращує обмін речовин, лікує різні алергічні захворювання, особливо ексудативний діатез, має загальнозміцнюючу дію): горець пташиний — 5 частин, листя берези бородавчастої — 3 частини, кропива дводомна — 3 частини, ромашка лікарська — 3 частини, смородина чорна — 4 частини, багно болотне — 4 частини, фіалка триколірна — 4 частини, чистотіл великий — 4 частини, гілочки калини звичайної — 4 частини, коріння лопуха великого — 4 частини, чебрець повзучий — 5 частин, череда трироздільна — 5 частин. 150–200 грамів суміші залити 5 літрами холодної води, довести до кипіння, настояти 40–50 хвилин, процідити і вилити у ванну. Температура води — 36–38 °C, тривалість процедури — 10–20 хвилин, приймати 1–2 рази на тиждень.
3. лікувально-профілактична ванна для дорослих (стимулює обмін речовин, надає заспокійливу і загальнозміцнюючу дію, показана при ожирінні): приблизно 250 грамів суміші горця пташиного, хвоща польового, пустирника п’ятілопастного і чебрецю повзучого, кореневищ пирію повзучого і квіток ромашки без’язичкової, взятих порівну, змішати з 250 грамами сінної потерті, залити 10 літрами холодної води, довести до кипіння, настоювати 40–50 хвилин, процідити і вилити у ванну. Температура води — 36–39 °C, тривалість процедури — до 20 хвилин, приймати 1–2 рази на тиждень.

Протипоказання: препарати горця пташиного протипоказані при гострих запаленнях нирок і сечового міхура, тромбозах і вагітності. У хворих на стенокардію і гіпертонією при передозуванні може утворитися тромб.

Дивосил високий (коров’як, дивосильний корінь, оман, галаган) — багаторічна трав’яниста рослина. Цвіте з липня по вересень.

Збір і заготівля дивосилу: заготовляють кореневища і коріння 3–4-річних рослин дивосилу високого ранньою весною або восени, після цвітіння. Кореневища викопують із землі і очищають, видаляють пошкоджені частини і тонкі корінці і миють холодною водою. Потім їх ріжуть на шматки довжиною 10–20 сантиметрів і на кілька уздовж. Кореневища пров’ялюють 2–3 дні на сонці, а потім досушують в теплому, добре провітрюваному приміщенні. Термін зберігання — 1 рік.

У народній медицині рослину застосовують при головних болях, епілепсії, при серцебитті. Має виражену відхаркувальну і протизапальну дію, використовується при бронхітах, пневмонії, бронхіальній астмі, туберкульозі та кашлюку. Як протизапальний засіб дивосил ефективний при гастритах, колітах, при захворюваннях печінки і жовчного міхура, при хворобах сечовивідних шляхів. Дивосил надає нормалізуючу дію на кишечник як при проносах, викликаних хронічним ентероколітом, так і при звичних запорах, ефективний при хворобливих місячних. Дивосил має кровоспинну і ранозагоювальну дію. Зовнішньо застосовується при екземі, при шкірних висипах, нейродерміті, при відкритих ранах, запаленнях ясен.

Рецепти з дивосилом високим:

• настій готують з 2 чайних ложок коренів і склянки окропу (в термосі). Приймають по 1/3 склянки 3 рази на день за 20–40 хвилин до їжі;
• для приготування відвару 1 столову ложку коренів кип’ятять з 2 склянками води протягом 15–20 хвилин на повільному вогні. Відвар випивають протягом дня (по 1–2 столові ложки щогодини);
• приготування вина з коріння оману: 5 столових ложок коренів (близько 30 грамів) змішують із 30 грамами спирту, залишають на 24 години. Потім розводять 1 літром сухого виноградного вина, розмішують, віджимають і фільтрують; п’ють перед їжею по З0–40 грамів при поганому травленні і відсутності апетиту;
• приготування мазі для зовнішнього вживання: 180 грамів кореня заливають 360 грамами води, кип’ятять, протирають крізь сито і змішують з 120 грамами свинячого сала або із свіжоприготованим вершковим маслом без солі;
• приготування відвару: 2 столові ложки коренів заливають склянкою окропу, кип’ятять на водяній бані 30 хвилин, охолоджують 10 хвилин, проціджують і кип’яченою водою доводять об’єм рідини до вихідного. Приймають по півсклянки 2–3 рази на день до їди;
• приготування настоянки: 2 столові ложки подрібнених коренів заливають 100 мілілітрами 70 % спирту, настоюють 8–10 днів у теплому місці, щодня струшуючи, і проціджують. Приймають по 20 крапель 3 рази на день за 20 хвилин до їди;
• приготування мазі: 1 частину порошку кореневищ оману змішати з 2 частинами мазевої основи (вершкового масла, вазеліну або ланоліну) і розтерти.

Протипоказання: сильне перевищення рекомендованих доз може викликати симптоми отруєння. Протипоказаннями до застосування є важкі захворювання серця і нирок, а також вагітність.