Герпес: що це і як лікувати

«Застуда» на губах не лікується алое, льодом, корвалолом чи зеленкою, а генітальний герпес — содовими ваннами. Що спричиняє герпес, як його лікувати і чи можна позбутися герпесу назавжди.

Існує герпесвірус людини (ГВЛ) 1 та 2 типу, віруси вітрянки, Епштейна-Барр, цитомегаловірус та віруси герпесу людини 6, 7 та 8. У цій публікації говоримо про ГВЛ-1 та ГВЛ-2. Вірус 2?го типу викликає переважно генітально-анальні інфекції, а 1?го — оро-лабіальні (ротової порожнини, губ чи інших частин голови). Утім, обидва віруси можуть вражати всі частини тіла, тобто під час орального сексу «застуда на губах» може передатися на геніталії партнера/партнерки чи навпаки.

 

Як передається герпесвірус

Герпесвірус 2 типу передається під час незахищеного сексу, а також під час вагінальних пологів, якщо в матері в той момент є загострення герпесу.

Герпесвірус 1 типу може передаватися через спільний посуд, коли інфекція проявляється активно. Більшість людей заражаються ГВЛ-1 у віці до 5 років від батьків чи інших дітей.

Під час гоління обличчя є ризик поширити власний вірус з ділянки прояву по волосяних фолікулах шкіри. Це спричинить так званий «герпетичний сикоз».

Люди, які займаються контактними видами спорту, можуть завдяки ударам отримувати власний вірус у нові ділянки тіла, наприклад, і щелепу чи вухо.

Навіть у стоматологів, які працюють без рукавиць, може з’явитися інфекція нігтів і кутикули після контакту із людиною, у якої гінгівостоматит (один із проявів герпесу).

 

Як проявляється герпес

Первинна інфекція ГВЛ-1 проявляється не як «застуда на губах», а як гінгівостоматит чи фарингіт. Цей вірус персистує в нервах, найчастіше — трійчастому та блукаючому — закінчення якого підходять до шкіри та слизових, та до низки внутрішніх органів.

Далі прояви можуть зачіпати ясна, губи чи інші ділянки голови, проявлятися і в носі, і як вірусний кератит очей, або викликати багатоформні еритеми, або ураження стравоходу чи інших органів.

Генітально-анальний герпес може проявлятися у вигляді виразок, почервоніння, висипів та свербіжу, але може мати і безсимптомний перебіг. У цьому і полягає підступність генітального герпесу — людина поширює вірус, не знаючи про його існування.

 

Чи можна видужати після зараження герпесом

Після зараження віруси вже ніколи нікуди не діваються, а перебувають у нейронах та час від часу активуються. Тригером може бути ультрафіолет, механічне пошкодження нерву, тимчасове чи постійне порушення імунітету.

Під час активації латентного вірусу нові віріони транспортуються по нейронах до слизових оболонок та викликають виразки та висипання на шкірі. Утім, прояви захворювання не тривають постійно. Це добре, бо людина не живе в стані дискомфорту. Але погано те, що в цей час вірус може передаватися далі. З часом загострення інфекції стають дедалі рідшими. Для зменшення їхньої частоти, тривалості, чи повного запобігання використовують постійну чи періодичну терапію системними противірусними препаратами.

Наявність герпетичної інфекції — не привід уникати сексуального життя чи народження дітей.

 

Як лікувати інфекцію

Первинний курс терапії зазвичай триває 8–10 днів або до зникнення проявів. При цьому прописують препарати системної дії, а саме — таблетки на основі змінених нуклеотидів.

У разі дуже тяжкого перебігу інфекції можливе внутрішньовенне введення ліків. Медичні протоколи не радять користуватися ліками із місцевою дією через їхню низьку ефективність.

Герпес на обличчі часто починається із продрому — періоду, коли хворобу можна відчути як поколювання, свербіж, біль, але ще не можна побачити. Якщо розпочати терапію в період продрому, то це може зупинити прояв.

Постійна супресивна терапія на 70–80 % знижує ймовірність прояву генітального герпесу в людей, схильних до частих загострень (6 чи більше протягом року). Наразі показана безпечність та ефективність прийому ацикловіру упродовж 6 років, та валацикловіру та фамцикловіру упродовж року. Такий підхід (постійна терапія) покращує якість життя пацієнтів значно ефективніше, ніж епізодична (раз на рік).
Але з часом частота проявів інфекції зменшується сама собою, тому рано чи пізно постійну терапію можна замінити епізодичною.

 

Як запобігти зараженню

• не цілуйтеся, якщо в партнера/партнерки губи чи ротова порожнина почали свербіти, поколювати чи з’явилися висипання;
• не пийте разом із однієї чашки чи пляшки з людиною, яка на губах має герпес;
• не користуйтеся спільною гігієнічною помадою;
• зробіть з партнером/партнеркою аналізи на ВІЛ, герпес 1 та 2 типів, онкогенні штами папіломавірусу людини і сифіліс. У разі відсутності інфекцій, достатньо гормональних контрацептивів;
• якщо в одного із партнерів генітальний герпес, то під час загострень і проявів, від сексу треба утриматися, навіть захищеного. У інший час потрібно користуватися презервативами.

 

Що робити, аби герпес був у латентному стані

• Користуватися сонцезахисними кремами.
• Перед поїздкою в гори чи на море, де високий індекс ультрафіолету, можна пройти превентивний курс протигерпесними препаратами.
• Жодні «імуностимулятори» не запобігають повторному вираженню герпетичної інфекції.
• Немає доказів ефективності мазей із антигерпетичними компонентами.
• Якщо герпес проявляється 1–3 рази на рік, то краще обійтися епізодичною терапією (раз на рік чи в разі загострення) — інакше є ризик розвитку стійкого до терапії штаму вірусу.
• Люди, чия імунна система ослаблена протипухлинною терапією, імуносупресією у зв’язку із трансплантацією, чи ВІЛ-інфікованим людям слід запобігати загостренням герпесу медикаментозно та постійно.
• Перед введенням філерів у обличчя чи проведенням дермабразії треба провести короткий курс терапії протигерпесними препаратами, якщо є розуміння, що існує ризик прояву герпесу.

Наявність генітального герпесу необхідно обговорити з лікарем та потенційним партнером/партнеркою. Лікар не може соромити чи залякувати своїх пацієнтів через їхні діагнози. Лікар має скласти план терапії та запобігання повторним проявам і розповісти, як убезпечити партнера/партнерку від зараження.