У еру комп’ютерних технологій проблема залежності дітей від гаджетів стає як ніколи гострою. Багатьом доводилось спостерігати картину, коли батьки пхають дитині смартфон, щоб вона від них «відчепилася».
Навички спілкування закладаються в нас із самого дитинства. На думку педіатрів, вік від 0 до 3 років дуже важливий для розвитку зору, формування мовного апарату і збагачення словникового запасу дітей. Дітям до 3 років особливо важливо якомога більше розмовляти з батьками і однолітками, а не з маминим смартфоном. Тому діти у віці 0–2 років взагалі не повинні піддаватися впливу електронних пристроїв. А у віці від 3 до 5 років повинні користуватися гаджетами не більше однієї, з 6 до 18 років — двох годин у день. У той же час, статистика стверджує, що сучасні діти проводять перед екраном у середньому 6–7 годин. Насправді, гаджети мають шкідливий вплив на дітей. Хоча не завжди вони є корисними і для дорослих.
Залежність від гаджетів. Чим більше батьки перевіряють пошту, прокручують стрічку новин, стріляють в монстрів і дивляться серіали, тим більше вони віддаляються від своїх дітей. Брак уваги дорослих часто компенсується все тими ж гаджетами і цифровими технологіями. У окремих випадках малюк сам стає залежним від портативних пристроїв, Інтернету і телебачення. Уже зараз залежність дітей від гаджетів набула рис епiдемiї. Кожна одинадцята дитина у віці 8–18 років — «цифровий нaркомaн».
Шкідливе випромінювання. У 2011 році Всесвітня організація охорони здоров’я та Міжнародне агентство з вивчення рaку класифікували радіовипромінювання стільникових телефонів і інших бездротових пристроїв, як потенційний канцероген, визначивши в групу 2 B («можливо, канцерогенних для людини» факторів). Однак слід враховувати, що діти більш чутливі до різних негативних впливів, оскільки їх мозок і імунна система все ще розвиваються.
Вплив на розвиток мозку. Мозок дитини втричі збільшується в розмірах від народження до двох років і продовжує зростати аж до 21 року. Розвиток мозку в ранньому віці визначається подразниками навколишнього середовища або їх відсутністю. Стимулювання мозку надлишковим впливом гаджетів, як показують дослідження, загрожує когнітивними затримками, підвищеною імпульсивністю, зниженням здатності до саморегуляції і самодисципліни.
Відставання в розвитку. Сидіння за планшетом або телефоном, а значить — недолік руху, може призвести до затримки фізичного і розумового розвитку. Фізична активність, у свою чергу, покращує увагу і здатність до пізнання та засвоєння нового. Учені стверджують, що застосування електронної техніки шкодить розвитку дітей і негативно впливає на їх здатність до навчання.
Ожиріння. Захоплення переглядом телевізора і комп’ютерні ігри — приклади нехарчових звичок, які безпосередньо пов’язані з eпідeмією зайвої ваги. Серед дітей, які неконтрольовано і постійно користуються портативними електронними пристроями, ожиріння зустрічається на 30 % частіше. Кожен четвертий молодий канадець і кожен третій американський підліток стрaждaють від зайвої ваги, причому серед них в 30 % випадків буде діагностований діaбет. Додатково до цього підлітки, які стрaждaють ожирінням, піддаються більш високому ризику раннього інcульту і cерцевого нaпaду, що серйозно скорочує тривалість їх життя. Учені б’ють на сполох, закликаючи всіх батьків стежити за вагою дітей, адже перше покоління XXI століття має великі шанси пoмeрти раніше за своїх батьків.
Проблеми зі сном. Чимало батьків взагалі не контролюють, як тісно їх діти дружать зі всілякими гаджетами, а в трьох із чотирьох родин дітям дозволяють брати електронні пристрої навіть із собою в ліжко. Синє світіння екранів телефонів, планшетів і ноутбуків перешкоджає нормальному засипанню, що призводить до скорочення часу відпочинку і недосипу.
Психічні розлади. Інтернет-зависання часто призводить до замкнутості і розвитку фобій. Цей список можна сміливо доповнити біполярним розладом, психозом, поведінковими відхиленнями, аутизмом і розладом прихильності (тобто — порушенням тісного емоційного контакту з батьками).
Агресивність. Жорcтокіcть на телебаченні і в комп’ютерних іграх знаходить своє відображення в реальному житті. Дитина отримує готову схему поведінки, яку вона може реалізувати в навколишній дійсності. І безліч дослідників приходять до одного і того ж висновку: наcильcтво з екрану має як короткостроковий, так і довгостроковий ефект — агресія може проявитися далеко не відразу.
Цифрова деменція. Наукові спостереження доводять, що вплив гаджетів на дітей у віці 1–3 років призводить до проблем з концентрацією уваги на сьомий рік життя. Діти, які не можуть зосередитися, просто втрачають можливість що-небудь дізнатися і запам’ятати.
Віддалення від реальності. Надмірне використання дітьми електронних технологій не тільки впливає на їхню психіку і здатність до емпатії, але і робить їх більш уразливими в умовах реального життя, яке вони, за великим рахунком, не знають. Тобто час, проведений у віртуальному світі, часто не вчить їх нічого корисного, а знання електронних пристроїв не забезпечує успіх в майбутньому, тому що технології постійно вдосконалюються, і встигати за ними буде все складніше.
Зачекайте, йде завантаження...
