Привчаємо дитину до читання

Років двадцять тому наша країна не просто вважалася найбільш читаючою у світі, так воно було й насправді. Читали книги всі! У кожній родині була своя бібліотека: у когось багатша, у когось — всього з декількох томів, але читаних-перечитаних, улюблених та дбайливо підклеєних. Сьогодні просто так, «на здачу», книжечку не купиш. Тому до кожної купівлі дитячої книжки — чи то своєму чаду, а може, улюбленому племіннику — потрібно підходити вдумливо, щоб не було прикро за марно витрачені гроші. По-перше, науково доведено, та й на практиці ми всі переконалися, що діти дошкільного віку набагато краще сприймають і запам’ятовують римовані рядки. Тому «малявочкам» краще купувати вірші. І найкраще — вірші, перевірені часом: «Наша Таня голосно плаче», «Жив чоловік розсіяний», «Муха-Цокотуха». Майже всі ці вірші ми обожнювали в дитинстві, отже, і нашим дітям вони будуть цікавими та зрозумілими. Чомусь на практиці переконуєшся, що краще сприймається і запам’ятовується така література на мові оригіналу, тобто російською мовою. У виборі прози для малюків я б теж порадила зупинитися на класиці. Але тут потрібно бути насторожі: зараз багато книжок випускається у вигляді коміксів. Я бачила в такому вигляді й казки братів Грімм, і повісті Кіра Буличова. На обкладинці — прізвище улюбленого письменника і знайома назва, а під нею — сумнівної якості картинки з «адаптованими» коментарями. Такі книги точно любові до літератури не прищеплять. Не будемо ж ми дітей на сурогаті виховувати! Коли дитина сама навчиться читати, свої перші книжки вона перечитає самостійно досить швидко, і якщо ми не помилимося в їх виборі, не полінуємося регулярно їх читати вголос, то діти згодом будуть потребувати нових — таких же цікавих і захоплюючих. Всіляких Гаррі Поттерів, Тань Гроттерів, Ерагонів — читають майже всі діти. Користі від цього чтива не більше, ніж дорослим від «дешевих» детективів. Після таких книжок навіть на Олександра Дюма та Фенімора Купера довго потрібно налаштовуватися. Рекомендувати я б їх стала лише зі словами «краще, ніж нічого». Батькам, які хочуть, щоб читання залишилося одним з улюблених занять дитини на все життя, слід взяти на замітку такі правила: Правило № 1 Слід враховувати психофізичні особливості, притаманні дітям кожної вікової групи. Правило № 2 Прагніть завжди читати малюку виразно. Не впадайте у відчай, якщо у вас не дуже хороша дикція, не поставлений голос та інше. Ваші старання все одно не залишаться неоціненими — адже для дитини головне, що читає разом з нею мама або близька для нього людина. Правило № 3 Прищепіть дитині дбайливе ставлення до книги. Добре, якщо в сім’ї з повагою ставляться до книг. Принаймні, книги повинні зберігатися в певному місці. Дитину слід з самого раннього віку вчити, що книгу не можна рвати, її треба читати або розглядати акуратно, — вона «жива», вона розповідає нам багато захоплюючих історій. Правило № 4 Не читайте разом з дитиною поспіхом, перетворіть читання на певний ритуал. Дитина може зайняти зручну для нього позу — найчастіше малеча забирається до мами на коліна. Посадіть її так, щоб бачити реакцію своєї дитини. Перший раз читайте «очі в очі», не відволікаючись на ілюстрації. Обов’язково поясніть те, що дитина не зрозуміла, і прочитайте текст ще раз. Правило № 5 Щоб не відбити у дитини бажання читати, ніколи не примушуйте її до читання, І не дивіться на годинник — керуйтеся тільки тим, чи зацікавлений малюк. Ніколи не соромте дитину (особливо у присутності сторонніх) за те, що вона вже цілий тиждень не брала до рук книжку, — це може завдати їй психічної травми. Безпрограшним варіантом, як і в багатьох інших ситуаціях, залишається виховання любов’ю: гортаючи улюблені книжки в обіймах з дитиною, читаючи, розподіливши ролі разом з татом, можна домогтися набагато більшого ефекту, ніж надмірною строгістю та покараннями.