Лучний метелик – один із найнебезпечніших і широко розповсюджених, зокрема в центральних та південних областях Лісостепу та Степу, шкідник сільськогосподарських культур. Висока плодючість, багатоїдність, періодичність спалахів масового розмноження і здатність до міграцій уможливлює нанесення ним відчутних втрат врожаїв на значних площах. Про це свідчать результати масового розмноження шкідника у 1975, 1986, 1996рр., коли через пошкодження лучним метеликом було втрачено велику кількість сільськогосподарської продукції.
Метелики активні у теплі ночі, в цей час відбуваються їх перельоти, спарювання та відкладання яєць. Після заходу сонця, як тільки повітря при землі почне охолоджуватися, метелики злітають, шукаючи теплішого шару повітря, а оскільки нічне охолодження піднімається весь час вгору, то й метелики підхоплюються повітряними течіями і летять за вітром. Удень метелики пасивні, перелітають тільки з рослини на рослину в пошуках нектару. Основною характерною особливістю лучного метелика є міграційна здатність на великі відстані (300-900 км), крім цього метелики здійснюють і «кочівні» перельоти в межах окремих господарств і районів.
Найбільш небезпечні гусениці першої генерації, особливо в роки з ранньою і посушливою весною. За таких умов сходи сільськогосподарських культур пригнічені, при цьому у них відмічається мінімальна компенсаторна властивість, особливо до пошкоджень прожерливих гусениць. Гусениця багатоїдна, пошкоджує рослини з 35 родин, особливо буряки, соняшник, кукурудзу, бобові, баштанні та інші культури. Закінчивши розвиток, гусениці заповзають у грунт, де у виготовленій ними печерці сплітають кокони і через 2-11 діб, залежно від температури заляльковуються. Увесь розвиток від яйця до вильоту метелика наступного покоління залежить від суми ефективних температур (350-450°С) і триває 30-45 днів. За вегетаційний період шкідник може давати 2-3 покоління.
Існує декілька гіпотез щодо причин цього явища, серед яких можна виділити наступні: вплив оптимальних екологічних чинників, міграційна властивість метеликів, періодичність спалаху, пов’язана з 11-річним циклом сонячної активності.
Безумовно, вирішальним фактором масового розмноження цього шкідника є плодючість метеликів, яка залежить від кліматичних умов, якості корму. Важливе значення мають також міграції. Масовий відліт метеликів може ослабити будь-яку популяцію (зменшити загрозу масового розмноження гусені), і навпаки, залітання метеликів збільшує небезпеку масового розмноження гусениць в місцях, де раніше їх не існувало. Вважається, що завдяки міграціям метелики уникають природних ворогів та паразитів, адаптуються та переживають ряд критичних періодів життя. Це в свою чергу ускладнює прогнозування розвитку та шкідливості фітофага.
Система заходів захисту культур від лучного метелика передбачає регулювання чисельності як місцевих, так і залітних популяцій.
Важливу роль у зниженні чисельності лучного метелика місцевих популяцій, за наявності зимуючих коконів, відіграє система запобіжних заходів, серед яких основними є агротехнічні – зяблева оранка, оптимальні строки сівби сільськогосподарських культур, оскільки добре розвинуті рослини стійкіші проти пошкодження гусеницями. Утримання посівів та межуючих з ними угідь чистими від бур’янів, оптимальна густота насаджень сільськогосподарських культур зменшує ймовірність відкладання яєць самицями метелика. Ефективним є розпушування міжрядь просапних культур в період відкладання яєць метеликами, а також після відходу гусені на заляльковування — розпушування з присипанням зони рядка.
На початку відкладання яєць лучним метеликом рекомендовано випуск трихограми. Норму їх випуску в кожному конкретному випадку слід встановлювати залежно від чисельності метеликів, їх плодючості та життєздатності трихограми. Випускати трихограму слід в 2-3 прийоми з інтервалом 5-7 днів, оскільки період відкладання яєць метеликами значно довший.
Хімічні засоби захисту рослин через високу токсичність дуже небезпечні й використання їх вимагає дотримання правил техніки безпеки для збереження здоров’я людей і навколишнього середовища. Звичайно, в умовах сьогодення, завдяки достатньому наповненню ринку пестицидів, аграрії досить озброєні для захисту своїх угідь. Необхідність хімічної обробки в кожному конкретному випадку визначається спеціалістами інспекції захисту рослин району . Вони на місцях надають кваліфіковану пораду та допомогу при проведенні фітосанітарних обстежень, визначенні шкідливих організмів, доцільності й строків проведення обробок та захисних заходів.
За рекомдаціями спеціалістів обласної інспекції захисту рослин в разі необхідності проведення хімічної боротьби з гусеницями лучного метелика необхідно застосовувати слідуючи препарати:
Овочеві культури:
Актелік 500 ЕС,к.е. 15 мл./4 л. води на 1 сотку - 20 днів
Децис ф-Люкс, к.е. 2 мл/4 л води на 1 сотку - 20 днів
Матч к.е. 5 мл/4 л води на 1 сотку - 20 днів
Протеус о.д. 7 мл. /3 л води на 1 сотку - 30 днів
Фастак, к.е. 15 мл./4 л. води на 1 сотку - 20 днів
Плодові культури:
Актелік 500 ЕС,к.е. 12-15 мл./10 л. води на 1 дерево - 20 днів
За додатковою інформацією звертатися до державної інспекції захисту рослин та за телефоном: 3-20-05.
Автор: Юрій Біденко, начальник державної інспекції захисту рослин Кобеляцького району
У зв’язку зі значним погіршенням погодних умов та сильної хуртовини частина траси Р-52 у Царичанському районі являєтсья непридатною до використання!
Служба порятунку звертає Вашу увагу на те, що вирушаючи у таку погоду в дорогу Ви йдете на це на свій страх і ризик - у випадку неможливості вибратися із снігових заметів на дорогах чекати допомогу можливо прийдеться досить довго.
Тому рекомендується відмовитися від подорожей автомобілем до стабілізації ситуації