Давно відомо, що кращим засобом від паніки є робота. Людині зайнятій елементарно не вистачає часу, щоб дивитися телевізійні «страшилки» і панікувати. Тому нижче поділюся власним досвідом заробляння грошей. Він може бути корисним в умовах карантину та подальшого суцільного безгрошів’я.
Вітаю тебе, мій дорогий читач! Ось і відгриміли святкові дні, наїлися та напилися. Хоча карантин дає змогу робити це майже кожного дня, адже продукти в магазинах є, а вільного часу стало аж занадто багато.
Перебуваючи досить довго в обмеженому просторі, фактично замкнутим у чотирьох стінах, і постійно читаючи «трешеві» новини, важко не зійти з розуму. Маску вдягни, руки помий, ноги помий, усе помий, прийми ванну з антисептику, сходи в магазин за продуктами і так по колу. У когось справ дещо більше, але не відсувати тиск суспільного психозу вдається далеко не всім. У спробах відволіктися хтось вмикає телевізор, хтось відкриває Facebook, хтось, користуючись щедрою пропозицією західних компаній, реєструє безкоштовний преміум-акаунт на PornHub. У зв’язку із значним збільшенням навантаження на онлайн-ресурси, медіа-гіганти знизили якість відео, аби сервери не почали відмовляти.
Суть одна – ми всі почали користуватися Інтернетом значно частіше. Основна вимога користувача – розвага, новина та спілкування. Але це не все, що може запропонувати всесвітня мережа. Я розкажу вам свою історію про те, як спроби заробити на фрілансі (робота в Інтернеті) дали змогу подарувати такий бажаний для жінок справжній діамант, вартість якого складала в 2012-му році близько 800 доларів. Не виходячи з дому. Лише Інтернет, ноутбук та доступ до мережі. Тож відрізай трішки підсохлу пасочку, заварюй чай та сідай зручніше – буде цікаво!
Після народження першої доньки нашою родиною було прийняте рішення залишити орендовану квартиру в Полтаві та переїхати знову до Кобеляк. Я працював на той час торговим представником і, торгуючи майонезами та туалетним папером, мав достатньо непогані показники й зарплатню. Але все одно цього вистачало лише на квартиру, комуналку, їжу та одяг. У кінці місяця залишався рівно нуль. Я розумів, що жити так не хочу. Не маючи змоги відкладати кошти на автомобіль, власне житло чи просто мати якийсь запас грошей на екстрені випадки, вирішив поїхати до «села». Та й для дитинки так краще, знаєте, качечки там, коровки, котики й собачки. Та й екологія краща. Зібрали речі, я отримав останню зарплату і ми вирушили до батьків дружини. Облаштувалися і почали жити далі. Я пам’ятаю, з яким неприємним відчуттям думав про те, що мені потрібно буде йти на роботу, на якій я зароблю в нашому місті 2-3 тисячі гривень, замість 5-7 тисяч у Полтаві. Але в цьому випадку в мене все одно залишалися б ці кошти, бо через допомогу рідних ми їх майже не витрачали б. Але, все обдумавши та трохи почитавши, я прийняв рішення – спробую фріланс. Напрямків заробітку в Інтернеті дуже багато, і їх стає дедалі більше. Я обрав на той час копірайтинг.
Копірай?тинг (англ. copywriting — це сполучення слів «copy» — рукопис, текстовий матеріал та «writing» — написання) — професійна діяльність, написання рекламних і презентаційних текстів (реклама (пряма або прихована) товару, компанії, послуги тощо). Для того, щоб почати заробляти з написання текстів, багато не треба. Єдине, без чого не обійтися – гарне володіння правописом. Якщо ви вмієте правильно та цікаво писати – це для вас. Для початківців у мережі створені спеціальні біржі копірайтингу, де можна взяти замовлення та отримати за виконану роботу гроші. Про одну з таких мені розповіла моя сестра. Їі назва АДВЕГО. Це одна із найстаріших та найвідоміших текстових бірж. Замовник може придбати там готовий текст, або створити завдання. Моя сестра продавала там рецепти й викладала фото готових страв. Заробіток складав близько 2-3 доларів за 1 рецепт із фото. Здається, це працює і зараз. Після реєстрації сервіс попрохав мене підтвердити свою особу через підкріплення платіжної системи WebMoney. Процедура не швидка, але всі потрібні інструкції можна знайти. Після підтвердження номера телефону та електронної адреси я зайнявся пошуком першого завдання. Для початківців розцінки були приблизно 0.3-0.4 долара за 1000 символів без пробілів. Так у кожній сфері діяльності. Далі у мене з’явилися замовники, котрі платили до 20-ти доларів за такий самий об’єм, тобто у 10 разів більше. Одне з перших завдань, яке я виконав, полягало в огляді 50-ти комп’ютерних ігор, які я чудово знав і любив. І ось перші 10 доларів у мене на електронному рахунку. Користуючись деякими сервісами, по типу BestChange, я швидко вивів кошти на карточку Приват24. Це була ейфорія! Я нікуди не ходив, я сидів на дивані, пив іноді каву, а кошти в мене. У такі моменти починаєш розуміти слово «свобода». Коли начальник – ти, коли робочий графік – твій, коли вихідні ті дні, які ти сам вирішиш. Але є й інша сторона фрілансу – ти сам за все відповідаєш! Єдина людина, яку можна буде звинуватити в низьких заробітках, будеш ти сам. Це плата за свободу. Тобі ніхто не скаже, щоб ти вставав і починав працювати. Усе просто: не зробив – не заробив.
Перший місяць роботи приніс мені близько 80 доларів. Працював я по 3-4 години в день, поступово збільшуючи об’єм та якість робіт. Важливий момент: замовники, яким сподобалися твої роботи, починають підвищувати платню й давати більше завдань. Другий місяць роботи приніс мені вже 300 доларів. На третій місяць роботи я мав замовників поза біржою, які платили вже напряму на карту. На той час я зрозумів, що отримуючи 50-70 гривень за 1000 символів, я можу найти освіченого автора і замовляти в нього тексти по 20-30, різницю при цьому залишаючи собі. Але тут потрібно не тільки пересилати тексти від свого імені, але й «тримати марку», редагуючи тексти та контролюючи якість робіт. Так, ще через місяць у мене вже була команда з 5-ти авторів. Із різних країн, різного віку, вчителі та студенти. Командна робота всім приносила кошти. Я мав 50-60% від вартості текстів, але при цьому вже виконував роль керівника і редактора. Справи йшли добре.
Не секрет, що найвища оплата учасників фрілансу – в Росії. Звісно, ви можете писати тексти на англійській мові для більш високооплачуваної Європи, але я таких майстрів знаю одиниці. Вийшовши за межі біржі, що стається із кожним копірайтером з часом, я познайомився із Крістіною, московською мажоркою. Дівчина мала доволі забезпечених близьких і вирішила відкрити свій магазин браслетів з натурального каміння. Тексти мені готувала вчителька із Запоріжжя, я робив їх дещо «пафоснішими» та надсилав замовнику. Ставка була 20 доларів за 1000 символів. За місяць роботи мій автор заробив близько 7 тисяч гривень, що тоді, здається, складало 2 зарплати вчителя. Я ж заробив на обручку з діамантом. З часом я залишив копірайтинг та пішов у більш прибуткові та цікаві сфери інтернет-діяльності.
Далі я спробую надати рекомендації для максимально легкого старту в копірайтингу.
Копірайтинг - це лише маленька частина того, на чому можна заробити у всесвітній мережі. Це легкий старт, але найменш прибуткова галузь, у порівнянні, скажімо, з інтернет-маркетингом чи програмуванням. Інтернет дає змогу практично безкоштовно навчитися чому завгодно! Окрім безкоштовних ресурсів для навчання, ви зможете знайти курси будь-якого напрямку на сервісі UDEMY, або йому подібних. Вартість курсу складає до 12-13 доларів.
Дякую, дорогий читач, за увагу до мого матеріалу.
Сидіти вдома можна із розвитком та заробітком. Бажаю удачі, натхнення та прибутків!
Зачекайте, йде завантаження...
