19 травня – День боротьби з гепатитом. Вірусні гепатити – одна з провідних причини смертності у світі. Смертність викликана віддаленими наслідками хронічних гепатитів В і С – такими, як цироз печінки та гематоцелюмерна карцинома (ГЦК).
За оцінками експертів в Україні близько півтора відсотка (632,5 тисячі) людей інфіковані вірусом гепатиту В. З числа інфікованих під медичним наглядом перебуває менше 4 відсотків (23687 осіб).
Близько 3,6 відсотка населення (1517515) людей мають хронічний гепатит С, з них під медичним наглядом перебуває 5,4 відсотка (82654 особи).
Переважна більшість інфікованих не підозрюють про свою хворобу і не мають доступу до лікування.
Хронічний гепатит В наразі є невиліковною хворобою і за необхідності потребує довічного прийому ліків. Хронічний гепатит С – виліковний. Лікування може тривати від 12 до 24 тижнів в залежності від ступеня фіброзу печінки.
Клінічні прояви гострого гепатиту В можуть з’явитися через кілька тижнів (місяців) після інфікування. Серед загальних симптомів гепатиту – втомлюваність, нудота, зниження апетиту, підвищення температури тіла. До специфічних відносяться блювання, біль у правому підребер’ї, жовтуха, темний колір сечі, випорожнення світлого кольору, артралгія, головний біль.
У більшості хворих на хронічний гепатит В немає скарг або відмічається втомленість.
У пацієнтів із тяжким перебігом можуть відмічатись жовтуха, зірчасті гемангіоми, долонна еритема, збільшення селезінки, печінковий запах з рота та ін.
Більшість інфікованих гепатитом С упродовж багатьох років не мають скарг, інші відчувають підвищену втомлюваність, зниження апетиту, порушення концентрації уваги тощо. Хронічний гепатит С може проявлятися позапечінковими проявами: васкулітом, гломерулонефритом, тереоїдитом, синдром Шегрена, цукровим діабетом 2 типу тощо.
Гепатит В – це керована інфекція. ВООЗ з 1991р. рекомендує проводити щеплення проти гепатиту В дітям від народження. Згідно з Національним календарем профілактичних щеплень України вакцинації для профілактики гепатиту В підлягають новонароджені. Для вакцинації дітей використовується вакцина за схемою 0 (перша доба), 2 місяці, 6 місяців життя дитини. Після запровадження обов’язкової імунізації дітей рівень гепатиту В почав знижуватися.
До груп ризику щодо зараження гепатитами належать медичні працівники хірургічних спеціальностей, лаборанти, медичні сестри, хворі, які часто отримують ін’єкції та реципієнти крові, ін’єкційні наркомани, особи,що мають незахищений секс (більш характерно для гепатиту В), діти, що народились від матерів, хворих на гепатити В і С.
Серед основних шляхів передачі вірусів – парентеральний (через кров, при переливанні донорської крові та її препаратів); втручання з пошкодженням цілості шкіри (ін’єкції, операції, діагностичні процедури) та при користуванні спільною бритвою, ножицями, манікюрним набором, що забруднені кров’ю; під час пологів від інфікованої матері до дитини; статевим шляхом (більш характерно для гепатиту В).
Найнадійніший захист від гепатиту В – щеплення. Проти гепатиту С вакцини не існує через високу мінливість вірусу.
Щоб запобігти інфікуванню, треба дотримуватися простих, але обов’язкових правил. Манікюр та педикюр краще робити індивідуальним набором інструментів. Татуювання і пірсинг безпечні лише у косметологічних кабінетах, де дотримуються якісної стерилізації інструментів або використовують одноразовий інструментарій. Якщо є можливість, уникайте парентеральних втручань. Не користуйтеся спільними шприцами та голками. Користуйтеся лише індивідуальними зубними щітками, бритвами, ножицями та іншими інструментами особистої гігієни. Секс має бути безпечним, із використанням презервативів.
Якщо ви контактували з кров’ю чи іншими біологічними рідинами, або маєте симптоми гепатиту, необхідно звернутися до сімейного лікаря, який призначить обстеження та у разі потреби направить до профільного спеціаліста (інфекціоніста).
Зачекайте, йде завантаження...
